В українській мові існують слова, у яких допускається три варіанти наголосу. Один із таких прикладів – слово «кладовище». Про це йдеться у рубриці «Главкома» «Мовне питання» зауважила філологиня Ольга Васильєва.

Мовознавиця також зауважує, що у слові «вишиванка» подвійний наголос, а у слові «вишиваний» – ні.

«У довіднику С. Головащука «Складні випадки наголошення» тільки один наголос: виши́ванка (бо «виши́ваний»). У «Словнику наголосів» Миколи Погрібного – двоякий наголос: виши́ванка і вишивáнка. У сучасних словниках (СУМ-20 і онлайн-словник Мовно-інформаційного фонду НАН України) теж демократично – двоякий наголос», – зазначає мовознавиця.

Філологиня наголошує, що наголос саме двоякий, а не подвійний: «Подвійний – це коли під час вимови їх одразу два. Наприклад, у складних словах типу «сільськогосподарський» наголоси є на двох основах: один головний (á), другий побічний (í). Буває ще троякий наголос (слово клáдóви́ще)».

Нагадаємо, що філологиня Ольга Васильєва пояснила, чи коректно використовувати вираз «пішов із життя» для повідомлення про смерть людини та чи має він якийсь прихований зміст, зокрема щодо самогубства. Вона зазначає, що вирази «піти з життя» та «піти в засвіти» є евфемізмами. Їх використовують у високому стилі мовлення, особливо коли йдеться про відомих та шанованих людей. Філологиня підкреслила, що використання таких сполук є цілком виправданим у подібних контекстах, до прикладу: «Пішов з життя легендарний бразильський футболіст».

Також серед мовознавців спалахнула дискусія щодо правильного найменування жителів Сум. Приводом став офіційний лист директора Інституту української мови НАН України Павла Гриценка, в якому він підтвердив правильність форми «сумчани». Однак мовознавиця Ольга Васильєва підкреслила, що така назва суперечить усталеним нормам словотвору в українській мові.