Росія вкотре вдає, що готова до мирних переговорів. Проте аналітики вважають, що Путін придумав чергову пастку для Трампа. А тим часом Європа готується до ймовірної війни з Росією.

Про це йдеться у матеріалі власної кореспондентки ТСН у Європі Наталії Фібріґ.

Що відомо про мирні ініціативи і чому Трамп «повівся» на брехню Путіна

Театр для одного глядача — від візиту європейських лідерів у Київ до згоди України на переговори в Стамбулі. Це боротьба за Дональда Трампа. І спроби втримати американського лідера у своєму полі. Бо свідомо відмовитися від підтримки Штатів і перестати грати в цю гру ані Київ, ані європейці поки не можуть.

І якщо спочатку здавалось європейцям великими зусиллями таки вдалося сформувати хоч якусь трансатлантичну єдність. І їх спільні дзвінки із Києва Дональду Трампу змогли узгодити спільну тактику щодо Росії про на негайне безумовне перемир’я та радикальні санкції у разі відмови Москви. То весь цей фундамент посипався на очах, як тільки Дональд подзвонив Владіміру Путіну.

Двогодинну розмову вже назвали «телефонним інтимом», коли ніхто не хотів класти слухавку першим, де Трамп узагалі не тиснув на Кремль, а опісля назвав розмову дуже хорошою і продуктивною, а Путін просто конструктивною.

Стало очевидно — Трамп зову віступив: уникає тиску на Кремль, не хоче новий санкцій, зате хоче бізнесу із Росією. І Європі треба все починати спочатку, знову говорити про тісну співпрацю із Вашингтоном.

«Ми стоїмо разом, це Європейський Союз. Це — коаліція охочих, і ми сповнені рішучості продовжувати допомагати Україні, щоб ця жахлива війна закінчилася. Дипломатичні зусилля, які ми докладали до цього часу, на жаль, зазнали невдачі через небажання Росії зробити перші кроки у правильному напрямку. Але ми не здамося, ми продовжимо і будемо добре координувати наші зусилля з європейської сторони разом з американцями», — сказав канцлер Німеччині Фрідріх Мерц.

Після першої паузи і розчарування Європа таки запровадила нові санкції. Це 17 пакет від Європейського Союзу. Утім це не те покарання, яке мали на увазі лідери Європи вимагаючи перемир’я. 17 пакет готували давно. Під обмеження потрапили судна «тіньового флоту», російські генерали, оборонні компанії, підприємства, що постачають технології подвійного призначення.

«Путін не готовий іти на поступки. Він говорить про припинення вогню — але лише на своїх умовах: відмова від членства в НАТО, визнання окупованих територій та інше. Це стара стратегія — тягнути час і вигравати паузу», — сказав міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.

Новий пакет санкцій оголошує також Велика Британія. Обмеження стосуються військово-промислового комплексу, фінансів, медіа. Але відчуття, що Путіну намалювали «червону лінію» і потім, Трамп її стер лишилося. То ж наступний 18 пакет вже готують.

Який має мати вигляд новий пакет санкцій

Як має виглядати новий санкційний пакет — Україна в Брюсселі робить конкретні пропозиції, що дійсно вдарять по здатності Росії фінансувати війну.

«Стеля на нафту, з нашої точки зору, має становити 30 доларів за барель. Ми також наполягаємо на санкціях проти банківської інфраструктури Росії, включно з центральним банком», — сказав очільник МЗС України Андрій Сибіга.

Але Росія таки змогла отримати дипломатичну паузу. Якими б низькорівневими не були переговори в Стамбулі, вони дали час Москві продовжити битву за Трампа. Наразі всі союзники чекають так званого «меморандуму», який пише Путін. Бо якщо всі вимоги України про справедливий мир давно відомі і зафіксовані у різних документах, то політичний сюрреалізм Москви на одному офіційному аркуші з печаткою, ще ніхто ніколи не бачив. Українські дипломати вважають це серйозною зачіпкою.

Як Європа готується до оборони

Наскільки лідери Європи дозріли до захисту кордонів Євросоюзу, а не лише власних держав — показав цього тижня візит німецького канцлера Фрідріха Мерца до Литви. У Вільнюсі він разом зі своїм міністром оборони офіційно запустив першу закордонну постійну німецьку бригаду. Це 45 бронетанкова бригада Бундесверу, яка має зупинити можливий наступ з боку Росії чи Білорусі. Наразі в Литві дислоковані близько 400 німецьких військових, до 2027 року їхня кількість має зрости до 5000. Це цілковито нова сторінка для Німеччини. «Ніколи раніше ми не розміщували постійно велику військову частину за межами країни», — заявив канцлер. І підтвердив 5 стаття НАТО — діє.

Німеччина планує суттєво збільшити свою армію. До 2030 року Бундесвер має налічувати 460 тисяч військовослужбовців — разом з резервістами і новими строковиками. Утім якщо політичне керівництво розуміє загрозу з боку Росії, то німці все ж хочуть, щоби їх захищав хтось інший. В армію вони йти не поспішають, добровольців бракує. А книга із заголовком «Чому я не буду захищати свою батьківщину» стає в країні бестселером. Тому Німеччина розмірковує повернути обов’язкову службу і активувати резерв. Бундесвер вважає, що Москва може бути готова до нападу на країни НАТО вже за 4 роки і Берлін намагається надолужити втрачений час.

Тим часом Фінляндія з її найдовшим сухопутним кордоном з Росією серед усіх країн НАТО, активно готується до можливої війни. Бо бачать — росіяни поступово відновлюють інфраструктуру біля фінського кордону — будують укриття, вертолітні бази, розміщують техніку. Для України це плюс — витрати Росії ростуть. І Москва залякуючи Фінляндію чи країни Балтії розпорошує сили.

Гельсінкі натомість використовує концепцію «тотальної оборони». У разі війни там можуть мобілізувати до мільйона людей — майже п’яту частину населення. У країні є бомбосховища для всіх мешканців, запаси пального і зерна. Люди записуються на курси цивільної оборони. Тож підготовка охоплює не лише армію, а все населення.

А поки країни НАТО готуються до найгіршого, час для цієї підготовки дає їм Україна. Тому Європейський Союз міг би розділити фінансування українських Збройних сил. Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко після зустрічей із партнерами країн G7 у Канаді. Також ідеться про інтеграцію української армії в оборонну систему Європи. Україна пропонує, щоб ці витрати розподілили між країнами, які готові до такої участі.

Захід має намір і далі інвестувати в оборону України та її безпеку. Так заявив уже прем’єр Нідерландів Дік Схоф. Там саме готують саміт НАТО, який пройде наприкінці червня у Гаазі. Разом із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте Нідерланди хотіли б запросити на саміт президента України Володимира Зеленського. Однак офіційної програми ще немає, а адміністрація Трампа нібито не в захваті від цієї ідеї.

При цьому Європа готується не тільки до можливої війни з Росією, але й до економічної війни зі Штатами.

Тож поки Росія складає якийсь “меморандум” для України, поки ідеться про можливу зустріч Путіна із Зеленським, коли говорять про Ватикан як можливий майданчик для переговорів, європейці тим часом укріплюють армії та готують економіку до ризиків від цілком непередбачуваного і складного американського партнера. Найскладніше зараз — встигнути підготуватись до найгірших сценаріїв. І без України це неможливо.