Українські діти, які прибувають до польських шкіл, часто стикаються з викликами, пов'язаними з «полоноцентричністю» місцевої освітньої системи. Про це заявила кандидатка історичних наук, дослідниця міграційної політики у Центральній та Східній Європі та журналістка, яка 17 років живе у Варшаві, Олена Бабакова у проєкті громадської ініціативи «Голка» – «Мости України», інформаційним партнером якого виступає «Главком».

За її словами, однією з перших фраз, яку чують українські діти у польських школах, є «W Polsce się mówi po polsku» («У Польщі говорять польською»).

«Дитина приносить тобі в перший день зі школи фразу «W Polsce się mówi po polsku», коли ви з нею завжди говорили українською. Вона не сама це вигадала, їй про це говорять дорослі», – зазначила Ольга Бабакова.

За словами дослідниці, Польща наразі має «короткотривалий інтерес» до українців, оскільки зацікавлена у їхніх податках та внесках до Пенсійного фонду. Хоча польська демографія могла б виграти від їхнього подальшого перебування, це не концептуалізується на політичному рівні.

Ольга Бабакова підкреслила, що українська ідентичність у Польщі залишається доволі міцною, зокрема й через «вороже ставлення поляків». Особливо це відчувається у системі освіти, яка, за її словами, «досі, особливо поза великими містами, дуже полоноцентрична».

На противагу цьому, Бабакова позитивно оцінює ініціативи, що дозволяють батькам звертатися до шкіл для вивчення української як другої іноземної мови.

«Звісно, завжди хочеться, щоб було більше фінансування Мінкульту на відкриття суботніх шкіл та осередків вивчення української мови та культури», – зазначила Ольга Бабакова. 

Нагадаємо, українці в Польщі стали окремою темою виборчої кампанії, і не в позитивному контексті. Антиукраїнська риторика дедалі частіше звучить з уст навіть ліберальних політиків, а суспільна думка – все більш критична. Про це заявила Ольга Бабакова.

«Польські політики, як й інші західні, останніми роками стали усе більше залежними від соцопитувань. Антимігрантська риторика стала звучати не тільки у меседжах правих партій у 2023 році. Але до неї додалася і антиукраїнська. І тут зіграли роль кілька факторів», – підкреслила дослідниця міграційної політики.