Росія оголосила про чергову наступальну кампанію в Україні - її планують реалізувати вже цього літа. План максимум, про який мріє Кремль - захопити всі чотири області, які вже "додали" до російської конституції.

Але останні кілька тижнів інформаційний простір заповнюється заявами про те, що чотири регіони - не єдина мета противника. Попри спроби прорвати основні напрямки на Донеччині, російські війська скупчуються біля Сумщини та Харківщини.

У 2022 році Кремль був упевнений, що російська армія без зусиль завоює Україну. У солдатів, які пішли в перших хвилях наступу, були з собою парадні форми, а російська пропаганда глузувала з військового потенціалу України і обіцяла взяти "Київ за три дні". Через більш ніж три роки важкої війни на виснаження російські війська не досягли навіть малої частини свого масштабного плану.

Проте сьогодні армія РФ утримує частини чотирьох українських регіонів - Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, а також кілька невеликих населених пунктів на Харківщині та Сумщині.

Найімовірніше, Росія, як і раніше, марить про те, щоб узяти Україну під повний контроль. Але проміжна мета очевидна - дійти до кордонів хоча б кількох із чотирьох областей, які вона вважає нібито своїми. І, схоже, військове керівництво РФ переслідує саме цю мету під час літнього наступу.

Джерела видання в Силах оборони стверджують, що під час літньо-осінньої кампанії пріоритети противника на фронті матимуть такий вигляд. Перше - це просування в Донецькій області, де головні бої відбуватимуться в районах Покровська, Торецька, Часового Яру та Костянтинівки. І друге - це просування в українському прикордонні, зокрема в Сумській і Харківській областях.

Офіційно про літню кампанію в Росії, звичайно ж, ніхто не говорить. Хіба що Володимир Путін у травні вкотре заявив про створення "буферної зони" між Україною і Росією з метою "забезпечення безпеки для російських громадян". Але і західні медіа, і українське військове командування регулярно відзначають скупчення військ РФ на кордонах з Україною, що може свідчити про нові спроби прорвати українську оборону.

Російський військовий (фото: Getty Images)

Президент України Володимир Зеленський 28 травня заявив, що Росія зосередила на кордонах із Сумською областю близько 50 тисяч своїх військових. І насправді сьогодні під контролем військ РФ перебувають чотири населені пункти в Сумській області, статус ще кількох - поки незрозумілий. Активізацію відзначають і на Харківщині, де в районі Вовчанська противник намагається просунутися вперед.

Наступ чи бодай спробу прорвати оборону росіяни планували й торік, коли також скупчили біля кордонів цих двох областей велику кількість своїх військових. Потім відбулася Курська операція, і їм довелося вибивати ЗСУ вже зі своєї території. Тепер же частину військових Москва повертає назад. І саме це ми бачимо на картах і називаємо це "скупченням".

"Та кількість військ - 90 тисяч, уже їм не потрібна на Курщині. Відповідно, ті війська, які були зняті з Сумщини і Харківщини, повернуті туди. Ось у чому суть. Тобто кількість військ за цими напрямками не збільшилася. При цьому, коли пишуть, що вони перекинули 50 тисяч, чомусь не додають, що вони до цього зняли звідти 50 тисяч", - зазначає військовий експерт Олексій Гетьман у коментарі РБК-Україна.

На Харківському напрямку російське командування зосередило сили 18 мотострілецької дивізії. Їхнім завданням, найімовірніше, буде прорвати лінію фронту, яка простягається на 40 км, знайти слабке місце і просунутися на 15-20 км углиб. Але навряд чи це можна назвати анонсованим "великим наступом".

Судячи з карти DeepState і регулярних звітів Генштабу, основні свої зусилля російська армія все ж зосередила в Донецькій області. Військові аналітики зазначають, що Покровськ був головною оперативною метою росіян ще з лютого 2024 року. "Але якби Росія мала намір і надалі приділяти пріоритетну увагу цьому напрямку у 2025 році, вона б перекинула підрозділи 8-ї загальновійськової армії для підтримки виснажених військ на Покровському напрямку", - зазначають в Інституті вивчення війни (ISW).

Утім, у росіян, як у справжніх опортуністів, цілі можуть змінюватися залежно від можливостей, що різко з'явилися. Протягом своєї літньої кампанії вони можуть змінювати напрямки - на Часів Яр, Торецьк чи Костянтинівку. А переміщують своїх військових досить швидко за допомогою залізниці. У будь-якому разі, йдеться, насамперед, про Донецьку область. Росіяни вірять, що повна окупація Донецької області - це ключ до інших наступальних операцій.

"Це те, що вони готували під реальну обстановку, військові їм обіцяли, що Донбас в усякому разі буде окупований, українські війська посипляться і можна буде вести свої військові операції і на інших напрямках. У тому числі створення так званих буферних зон у Чернігівській, Сумській областях", - зазначає військовий експерт Михайло Самусь у коментарі РБК-Україна.

Можливо, скупчення військ і невеликі просування в інших регіонах відбуваються для диверсифікації фронту. Росіяни хочуть змусити ЗСУ розпорошити свої сили вздовж лінії бойових зіткнень, тим самим стоншити оборону. Таким чином у ній буде легше знайти пролом, зайти вглиб і закріпитися.

Джерела видання у військових колах уточнюють, що в разі успіхів на пріоритетних для себе напрямках окупаційна армія може розгорнути наступи і в Запорізькій, і в Херсонських областях. Однак поки що, за їхньою інформацією, у них усе-таки бракує сил для того, щоб рухатися скрізь і одразу. Тож росіянам, так чи інакше, доведеться обирати, куди спрямовувати основні удари.

Людський ресурс для продовження війни - не єдиний виклик Кремля. Розмови про те, що російська економіка ось-ось зруйнується через санкції та величезні витрати на війну, тривають фактично з 2022 року. У 2025 році Москва все ще може наступати, налагодила виробництво ракет і БПЛА і намагається підтримувати приплив людського ресурсу на фронт. І через три роки війни наше суспільство стало більш скептично ставитися до гучних слів про крах російської економіки.

Зараз Росія, за різними даними, вже відчуває брак бронетехніки. Втім, і цю проблему їй сяк-так вдалося вирішити. Замість БМП і танків у наступ і штурми все частіше йдуть мотоцикли, квадроцикли та інша легкомоторна техніка. По них складніше вдарити з FPV-дронів і вкрай складно - з артилерії. Найефективнішою перешкодою для таких "наїздів" залишаються інженерні загородження і мінування.

Наприкінці травня під час спілкування з журналістами про те, що Росія може не витримати тиску війни, заявив Володимир Зеленський. Попри те, що більша частина торговельних відносин Москви та інших країн пішла в тінь, результат від санкцій видимий. Тому, за словами президента, є надія, що через рік війни вже не буде.

Російські військові на Донбасі (фото: Getty Images)

"Безумовно, ми розуміємо аналіз уже багатьох розвідок, багатьох країн, аналітику. Червень 2026-го - ми всі сподіваємося, що війни вже не буде. Дуже. Але водночас розуміємо, що економічне відчуття від санкцій у росіян буде. Уже від тих, що прийняті. І вважаємо, що саме з того моменту, десь із літа 2026 року, їхня економіка буде це відчувати сильно", - сказав президент.

Уже зараз у Росії вручну тримають курс рубля щодо долара. Сьогодні долар коштує 76 рублів, хоча ще відносно недавно ціна за валюту перевалювала за сотню. У РНБО пояснили цей феномен тим, що Кремль провертає махінації за допомогою Казахстану, відкриваючи там рахунки, міняючи рублі на тенге, а потім купуючи за них долари.

Схожа історія з нафтою - її вартість намагаються тримати нижче позначки 60 доларів за барель. Падіння ціни дозволило грецьким судновласникам відновити перевезення, а Росія змогла зберегти хоча б частину експортних доходів. Але низькі ціни на нафту не вигідні Москві.

Ніхто більше не хоче кидатися гучними словами, але багато експертів вказують на те, що до вересня-жовтня Росії доведеться згортати свої наступальні масштаби, адаптуватися до зими. Цілком імовірно, що для Кремля літня кампанія може стати останнім шансом на глобальний прорив. Далі - тільки позиційна і тактична боротьба.

"У них зараз дуже складна ситуація, навіть дивна. Долар менше 80 рублів, нафта по 50, коли ми множимо ці цифри, виходить, що у них дефіцит, виходять якісь дивні дисбаланси. У мене таке враження, що їхня група старих функціонерів просто виводить усе у валюту. Вони штучно знижують долар і це вбиває експорт, але вони реалізують військові проєкти, виводять все у валюту і чекають цього краху, який настане восени. І тоді Росія буде готова до припинення вогню, зняття санкцій. А влітку вони будуть тягнути час", - додав Самусь.

В українському просторі з очевидних причин мало говорять про те, як на дії ворога відповідатиме українське командування. Рік тому Росія також готувала великий літній наступ - Україна відповідала обороною і спробами виснажити ворога, про що на той момент говорив Головнокомандувач Олександр Сирський.

Сьогодні, коли російські війська знову намагаються наступати, найімовірніша тактика ЗСУ - глуха оборона і виснаження противника. Ця тактика включає в себе зміцнення оборонних рубежів і використання великої кількості БПЛА - дрони дають змогу вести війну на відстані і не підпускати противника близько до ліній оборони. Крім того, не можна виключати, що українська армія у відповідь проводитиме контрнаступальні дії тактичного рівня - для гальмування противника.

Для цього наші військові посилюють оборонні позиції вздовж лінії фронту, а особливо в тій частині Донеччини, де бої найінтенсивніші - на Покровському та Костянтинівському напрямках. Крім цього, ЗСУ готуються до можливих атак у Сумській і Харківській областях, щоб не дати росіянам розтягнути лінію бойових зіткнень. При цьому співрозмовники РБК-Україна турбуються про те, що окупаційні плани щодо так званої "санітарної" або "буферної зони" можуть торкнутися ще однієї - Чернігівської області. Тому українські військові також пильно стежать і за цією ділянкою фронту.

Український військовий (фото: Getty Images)

Про те, що ситуація з обороною в української сторони покращилася, говорять офіційні особи США, на яких посилаються медіа. Завдяки 61 млрд допомоги, схваленої Конгресом, українським військам вдалося загальмувати росіян на Донеччині та відігнати на Харківщині.

Сама лінія оборони простягатиметься на 350 км - від Харкова аж до Вільного Поля в Запорізькій області, про що пишуть експерти військово-аналітичного проєкту PlayFra. Для створення ліній оборони українські інженерні війська використовують і протитанкові рови, і "зуби дракона", і колючий дріт.

Лінії будуються на топографічно "вузьких місцях", на пагорбах і за річками. Завдяки чисельним оборонним спорудам і траншейним системам по всій лінії фронту і за кілька кілометрів за нею ЗСУ розраховують сповільнити і, врешті-решт, виснажити росіян.

Крім того, військове керівництво України також працює над зміною самої структури Збройних сил, а саме формує корпуси. "Це перехід на інший рівень формування військ. Це формування постійно діючих екосистем, які відповідають і за генерацію сил, і за застосування сил. У нас таких структур не було. У нас останньою була бригада, а цього, звичайно, недостатньо. Коли Росія воює дивізіями, Україна бригадами, якщо говорити про постійно діючі структури. Зараз ситуація змінюється", - каже Самусь.

Малоймовірно, що українським військовим вдасться перехопити ініціативу у свої руки цього літа. Йдеться про те, щоб не дати росіянам можливості захопити нові території і закріпитися на них. Хоча не виключені й точкові контратаки.

"Не потрібно панікувати, не потрібно посипати голову попелом. Росіяни, коли анонсували наступ 2024 року, вони також говорили, що буде такий наступ, мало не до Лівобережжя. Що їм вдалося зробити? "Потужна наступальна операція", - додав Гетьман.

Співрозмовники в Силах оборони також сумніваються в шансах росіян вийти на адмінмежі навіть однієї Донецької області до кінця літа. Ба більше, вони також досить скептичні щодо їхньої можливості окупувати весь цей регіон до кінця року. Хоча вони й визнають, що українська армія має достатньо проблем усередині і під таким тиском противника теж виснажується.

Росіяни не припиняють масованих атак по українських містах і навряд чи припинять їх влітку, зосередившись на літній кампанії. Для регулярних обстрілів у Москви є достатньо ресурсів, тим більше, якщо найчастіше росіяни використовують дрони.

Сьогодні російський ВПК здатний виробляти, за різними оцінками, понад сотню далекобійних БПЛА на день, при цьому прагнучи збільшити цю цифру до 500. При цьому, українські війська ППО продовжують збивати близько 80% дронів, які щодня атакують Україну.

Люди допомагають рятувальникам після обстрілу школи в Києві (фото: Getty Images)

Що ж стосується ракет, загалом Росія виробляє від 120 до 300 ракет різних типів на місяць. Санкції ускладнили процес їхнього виробництва, але Москва навчилася отримувати необхідну мікроелектроніку з Європи та США. За допомогою ракет російське військове командування намагається завдати суттєвої шкоди українському ВПК і наскільки їм це вдається - інформації, безумовно, немає.

Зате є інформація про дзеркальні удари України. Завдяки налагодженому виробництву дронів українські військові мають можливість діставати до найважливіших і найпотрібніших військових об'єктах РФ, таких як, наприклад, Єлабуга, де виробляють дрони. Завод "шахедів" у Росії було атаковано вже не один раз і навряд чи ми перестанемо по ньому бити. Те ж саме можна сказати і про НПЗ, про склади з боєприпасами та інші важливі для росіян об'єкти.

Крім того, Україна продовжує отримувати необхідні для ведення війни ресурси. США, незважаючи на невизначену позицію Дональда Трампа, не відмовляються від своїх обіцянок і постачають Україні боєприпаси. Європа також допомагає Києву оборонятися, а, можливо, навіть і бити по російських глибоких тилах. Під час нещодавнього візиту до Берліна Зеленський повідомив, що Німеччина й Україна вироблятимуть далекобійну зброю. При цьому так і не зрозуміло, дасть нам Берлін свої ракети Taurus чи ні - дискусії про це все ще тривають.

Незважаючи на деяку паніку в медіа після триденної комбінованої атаки росіян, експерти кажуть, що ресурс на відбиття ударів в України є. Так само як і в Росії є ресурс бити далі.

***

Сьогодні Москва робить вигляд, що готова на переговори. Поки кремлівські функціонери без особливих повноважень сидять у Стамбулі і кажуть те ж саме, що говорили у 2022-му, російська армія намагається захопити більше територій. Словам Путіна про те, що він ніколи не хотів війни, шукає миру і готовий "на компроміси", схоже, не вірить уже й сам Трамп. Але й зупиняти Путіна потужним санкційним пакетом або тим більше прямою участю ніхто, очевидно, не збирається.

Усе зводиться до того, що Росія справді має вичерпати свій наступальний потенціал. Або ж літній наступ - це спосіб тиску Москви, щоб змусити нас піти на її умови, демонстрація того, що якщо ми не поступимося, то росіяни продовжуватимуть просуватися й обстрілювати мирні міста. Якщо Україна витримає це літо і не дасть противнику прорвати оборону, цілком імовірно, що до кінця року риторика російських переговірників зміниться. Або обидві країни застрягнуть у позиційній війні на невизначений час.