5 червня закінчується режим Автономних торгівельних заходів (АТМ) між ЄС та Україною. Українські аграрії били на сполох та побоювались, що це буде катастрофою та серйозно обвалить наш експорт. Водночас наразі Брюссель і Київ разом розробляють нову модель торгівлі, яка діятиме аж до вступу України до ЄС. За обережними повідомленнями Мінекономіки все може бути не так погано для України.

Якою може бути нова модель торгівлі?

Після завершення 5 червня поточного року автономних торгівельних заходів (англ. АТМ), Україна та ЄС обговорять новіумови взаємної торгівлі, особливо в аграрному сектору.

За словами торгового представника України Тараса Качки, вже в червні ЄС та Україна можуть спільно представити модель торгівлі на період до вступу України в ЄС.

“Певні модальності у нас є, і вони влаштують і європейських фермерів, і наших – це так званий перехід на повну інтеграцію до умов з ЄС… Думаю, в червні ми зможемо представити цю модель спільно з Європейською комісією”,– сказав він.

Гарною новиною є те, що угода може бути не такою катастрофічною, як побоювались українські аграрії, які підраховували можливі збитки після закінчення дії АТМ.

“Не забігаючи наперед, тому що угода ще тільки в початковому процесі, але, думаю, в червні у нас будуть нормальні новини щодо того, як відбуватиметься торгівля між Україною та ЄС на роки до вступу України в ЄС вже в рамках угоди про вільну торгівлю, а не в рамках односторонніх преференцій ЄС”, – додав Качка.

За його словами, з 6 червня, коли вже завершиться дія АТМ, з погляду доступу на ринок ЄС для українських експортерів “нічого не зміниться”.

Качка каже, що перехід на інші правила гри відбудеться влітку 2025 р. і буде проходити досить плавно.

Аграрії дуже переживали перед усім через те, що знизиться експорт кукурудзи, - одного з основних наших товарів, яким ми торгуємо. Водночас на думку Качки, попит на українську кукурудзу збережеться.

За його словами, АТМ стосувалися українського експорту обсягом 3,5 млрд євро, і левова частка торкалася кукурудзи.

Торгпред впевнений, що через те, що Україна є основним постачальником кукурудзи в ЄС, яке обкладає митом тільки російську та білоруську кукурудзу, попит на неї збережеться.

Водночас з експортом пшениці можуть бути проблеми.

“Є певні перестороги щодо пшениці, але попит на українську пшеницю глобальний є доволі великий, і тут питання полягає в тому, що тут скоріше ЄС треба для себе зрозуміти чи Україна потрібна їм як один з основних постачальників пшениці, особливо на Іберійський півострів”, – сказав Качка.

Щодо більш чутливих до змін режиму торгівлі товарів, то по ним будуть прийматися індивідуальні рішення. Йдеться про цукор, мед, яйця, м’ясо птиці. Тут треба вже говорити постфактум про умови торгівлі, не забігаючи вперед, повідомив торгпред.

Що вже відомо?

Перші ATM набули чинності після повномасштабного вторгнення РФ до України - 4 червня 2022 р. строком на рік, тимчасово скасувавши мита, квоти та торгові обмеження для українських товарів. Далі їх двічі продовжували: 6 червня 2023 р. та 6 червня 2024 р., в останній раз – із введенням квот на безмитний експорт окремих товарів. Йдеться про овес, кукурудзу, крупи, м’ясо птиці, яйця, цукор. Весь минулий рік українці ці товари постачали до ЄС вже у межах квот. На 2025 р. постановою Кабміну квота на експорт цукру в ЄС встановлена на рівні 107,2 тис. тонн, м’яса свійської птиці – 57,1 тис. тонн.

Режим АТМ став ключови інструментом підтримки української економіки після початку повномасштабного вторгнення Росії. Він передбачав тимчасове скасування митних зборів та квот на імпорт українських товарів до ЄС, що значно сприяло зростанню українського експорту.

Зараз квоти на аграрну продукцію буде скасовано. Також буде повернено квоту на експорт 100 тис. тонн біоетанолу.

В ЄС вже оголосили, що квотування повертається з 6 червня та на період до кінця 2025 р. воно становитиме 7/12 від річної квоти за DCFTA (Поглиблена і всеохопна зона вільної торгівлі).

Водночас щодо продукції ГМК в ЄС розглядалася пропозиція залишити пільговий режим імпорту з України у випадку скасування ATM, і Європарламент 8 травня цього року підтримав таке рішення, що фактично дозволяє продовжити чинний режим торгівлі сталлю й після 5 червня.

Побоювання аграріїв

Українські фермерські асоціації попереджали, що припинення дії нинішніх правил торгівлі з ЄС може призвести до скорочення експорту на 3,3 млрд євро і падіння ВВП на2 ,5%. А видання Financial Times пише про “справді руйнівні” наслідки, особливо на тлі невизначеності що до військової підтримки з боку США.

Своєю чергою у Європейській Бізнес Асоціації кажуть, що скасування автономних торговельних заходів не є скасуванням Угоди про вільну торгівлю, але це стане серйозним ударом для економіки України, адже агросектор є одним із ключових експортних напрямків, а зниження експорту означатиме втрату валютних надходжень, що критично важливо в умовах війни.

Крім того, українські підприємства, що залежать від експорту до ЄС, можуть зіткнутися з фінансовими проблемами, скороченням виробництва та навіть зупинкою діяльності, що також негативно вплине на зайнятість, адже багато робочих місць у сільському господарстві та переробній промисловості залежить від стабільного експорту.

“На ЄС припадає 60% українського експорту у 2024 р. При цьому, з початку повномасштабного вторгнення, значна частка українського експорту до ЄС (понад 50% у 2024 р.) - це продукти харчування та сільськогосподарська продукція. За підрахунками УКАБ, українська економіка може недоотримати близько 3 млрд євро, якщо ЄС поверне мита на українські товари (а це приблизно 7% від загальної вартості українського експорту у 2024 р.)”, - зазначає старша економістка ЦЕС Яна Охріменко в коментарі Фокус.

Своєю чергою голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко побоюється, що після 5 червня у нас буде значно більше бмежень в торгіві з ЄС, ніж раніше.

“До пшениці, кукурудзи, цукру додається томатна паста, молочна продукція, етанол, свинина, яловичина… Після 5 червня у нас буде набагато більше обмежень”,- сказала Авраменко в інтерв'ю Latifundist.

Варіанти, якою може бути торгівля за новими умовами

У дослідженні, опублікованому ІЕД спільно з німецькою дослідницькою компанією Berlin Economics, під назвою “Закінчення дії автономних торговельних заходів ЄС для України: що далі? – Чотири сценарії та наслідки” йдеться про можливі варіанти торгівлі між ЄС та Україною після скасування АТМ.

Перший варіант - повернення до попередніх умов ЗВТ з тарифними квотами. Це найшкідливіший сценарій для України.

Другий варіант - повернення тарифних квот лише для “чутливих” товарів (йдеться про пшеницю, м'ясо птиці тощо).

У разі, якщо ЄС обере його, матимемо падіння експорту в ЄС на 1,2 млрд дол.

Третій - розширення тарифних квот для “чутливих” товарів і скасування інших тарифних квот – призведе до зростання експорту на 77 млн дол.

Четвертий сценарій - повна лібералізація, що передбачає скасування всіх тарифних квот у рамках ПВЗВТ. Він призведе до зростання експорту на 290 млн дол. Водночас згідно з цим варіантом, існуючі проблеми деяких держав-членів ЄС, пов'язані з експортом з України можуть загостритися.

Експерти вважають більш вірогідним, що ЄС обере проміжні варіанти між дуже поганим та дуже добрим для України варіантами.

Вікторія Хаджирадєва