Поки одні українці почали більше брати споживчих кредитів, відновлювати попит на комерційну іпотеку, інші активно розміщують депозити в банках. Яким є стан банківської системи?

Попит на споживчі кредити зростає

У січні-березні поточного року українці оформили 2,17 млн мікропозик, що на 8% більше, ніж торік. Попри зростання кількості кредитів, середня сума зменшилась уперше за два роки. Загальна заборгованість перед мікрофінансовими організаціями сягнула 24,28 млрд грн.

Згідно з аналізом української компанії, що надає доступ до державних даних з основних публічних реєстрів для громадян та бізнесу Оpendatabot, попри зростання кількості мікрофінансових договорів, середній розмір позики вперше за два роки зменшився - на 2% порівняно з минулим роком, наразі він становить 5 858 грн. Раніше середня сума кредиту лише зростала.

“Щомісяця в середньому українці укладали 724 тис. договорів з мікрофінансовими організаціями МФО, що дещо перевищує минулорічний показник - 693 тис. договорів на місяць”, - пише Оpendatabot.

Загальний обсяг заборгованості населення перед МФО станом на 1 квітня 2025 р. досяг 24,28 млрд грн. Це удвічі більше, ніж у квітні 2022 р., коли розпочалася повномасштабна війна. Лише з початку 2025 р. борг зріс на 4,3 млрд грн, або на 22%.

Щодо строків кредитування, 63% мікропозик українці оформлюють на термін від 93 днів до одного року - ця частка суттєво не змінилася. Водночас у 15 разів зросла кількість довгострокових позик - строком від 1 до 2 років. Їх частка тепер становить 3,6%.

Значно зросла популярність коротких кредитів до 31 дня - з 14,5% до 24%. Натомість частка позик на строк від 32 до 92 днів різко впала - з 16,5% до лише 3%.

Загалом, банки активно нарощують кредитування як бізнесу, так і населення. Чистий гривневий кредитний портфель бізнесу зріс на 9,5% за квартал і на 28,4% у річному вимірі. Особливо активне кредитування спостерігається в агросекторі, будівництві, машинобудуванні та оптовій торгівлі. Кредити фізичним особам зросли на 6,7% за квартал і на 35,9% за рік.

Відновився попит на комерційну іпотеку

Обмеження програми “єОселя” на придбання старого житла активізувало попит на відповідну іпотеку на комерційних умовах.

До листопада 2024 р.близько 70% кредитів у межах державної програми “єОселя” видавалися на вторинному ринку.

“З листопада “єОселя” змінила умови і дуже суттєво обмежила можливість кредитування нерухомості на вторинному ринку. Там залишилися тільки декілька категорій, а основна частина клієнтів може отримати кредити лише на готове житло віком до трьох років після введення в експлуатацію”, – розповів директор департаменту роздрібного бізнесу банку “ Глобус ”  Дмитро Замотаєв під час круглого столу, організованого “Фінансовим клубом”.

Це відродило попит на ринкову іпотеку.

За словами Замотаєва, зараз клієнти, які бажають придбати нерухомість на вторинному ринку і вже не проходять по “єОселі”, змушені шукати варіанти кредитування на комерційних умовах.

Банкіри прогнозують, що через три роки кількість іпотечних кредитів зросте до 100 тис. на рік.

“Прогнози передбачають близько 50-100 тис. іпотечних кредитів у перспективі трьох років. Тобто ми поступово почнемо виходити на обсяги, які мають наші найближчі сусіди”, – зазначив член правління, директор з роздрібного бізнесу “Скай Банку” Володимир Чорненький.

За його словами, потенційний попит на іпотеку вже перевищує доступне фінансування в кілька разів.

Українці активно розміщують кошти на депозитах

Станом на червень 2025 р. українці активно розміщують кошти на банківських депозитах, віддаючи перевагу національній валюті.

За інформацією Фонду гарантування вкладів, вклади у національній валюті сягали 899,5 млрд грн, в іноземній - 492,7 млрд грн.

“Звісно, певна частина клієнтів традиційно конвертує свої гривневі доходи в іноземну валюту, зокрема, в долари США та євро. Водночас загальна привабливість заощаджень у гривневих активах залишається стабільною, що підтримує сталий рівень строкових депозитів у національній валюті”,- розповів директор департаменту карткових та пасивних продуктів роздрібного бізнесу ПУМБ Дмитро Коваль в коментарі Finance.ua.

За інформацією НБУ, українці зберігають в банках 1,228 трлн грн. Йдеться про фізичних осіб. З січня 2025 р. ця сума зросла на 11,5 млрд грн.

Найбільше коштів українці тримають в таких банках: “Приватбанк” (444,1 млрд грн); “Ощадбанк” (210,2 млрд грн); “Універсал Банк” (84,5 млрд грн); “Райффайзен Банк” (71,8 млрд грн); ПУМБ (56,2 млрд грн); “УкрСиббанк” (48,9 млрд грн).

Як бачимо, перші дві позиції в рейтингу займають державні банки.

В НБУ додають, що станом на 1 квітня 2025 р.в Україні працювало 60 банків. На сьогодні статус державних мають 7 банків. Крім “Приватбанку” та “Ощадбанку” до цього переліку також входять “Укрексімбанк”, “Укргазбанк”, “Сенс Банк”, “Перший інвестиційний банк” та “Мотор-Банк”. Нагадаємо, що три останніх банки держава націоналізувала у 2023 та 2024 рр.

Депозити залишаються улюбленим інструментом українців для збереження своїх коштів. Тим більше, що під час дії воєнного стану банківські вклади фізичних осіб гарантуються державою на 100%.

“Основним критерієм під час вибору банку стали не його репутація, стабільність та інші показники, а відсоткова ставка, яку банк пропонує вкладникам. Чим вона вища, Чим вона вища, тим більше грошей несуть у банки українці”, - каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

Понад 70% вкладників тримають свої гроші на вкладах до запитання, на строкових - знаходиться приблизно 30% коштів українців у банках. З цих 30% на вклади понад року припадає лише трохи більше ніж 1%. Найбільшу популярність мають вклади на 3 місяці (майже 17%).

За інформацією НБУ, без огляду на вклади ФОПів, у грудні вклади у нацвалюті склали 795,6 млрд грн (+2,8% до листопада 2024 р.), а валютні - 418,5 млрд у гривневому еквіваленті (+1,9 м/м). В доларовому еквіваленті вони у грудні зросли на 0,8% м/м - до 9,95 млрд.

ФОПи складають лише 3,2% від усіх вкладників за кількістю, на них припадає 12,1% обсягів грошей на депозитах. Сума їх вкладів за рік склала 168,9 млрд грн (+19 млрд р/р).

Банківська система працює стабільно

Загалом наразі банківська система України демонструє стабільність і поступове відновлення, попри виклики, спричинені війною та економічною невизначеністю.

НБУ відновив повноцінну оцінку стійкості банківської системи після чотирирічної перерви. У 2025 р. заплановано стрес-тестування 21 найбільшого банку, що охоплюють понад 90% активів сектору. Оцінка включає перевірку якості активів незалежними аудиторами, екстраполяцію результатів та стрес-тестування за різними макроекономічними сценаріями.

Якість кредитного портфеля покращується. Частка непрацюючих кредитів (NPL) у населення знижується швидше, ніж у бізнесу, завдяки списанню проблемних боргів та зростанню обсягів нових кредитів. Це свідчить про ефективну роботу банків у сфері управління ризиками.

Прогнози на майбутнє наразі теж непогані. Зокрема, очікується, що наприкінці 2025 р. інфляція сповільниться до 8,4%, а у 2026 р. – до цілі 5%. Цьому сприятимуть заходи процентної політики НБУ та стійкість валютного ринку.

Вікторія Хаджирадєва