В Україні презентували результати пілотного дослідження рівня добробуту українців під час війни. Воно показало, як війна впливає на емоційний, соціальний, матеріальний і ментальний добробут громадян.

Про результати дослідження і про те, чому особистий добробут має стати частиною державної політики, в коментарі РБК-Україна розповіла Ірина Рубан, партнерка та співзасновниця агенції Ruban Litvinova Social Impact Advisory та спільноти Social Value Ukraine.

Дослідження особистого добробуту унікальне тим, що було проведене під час повномасштабної війни. Це перший у світі подібний кейс, що дозволяє оцінити добробут населення в умовах затяжної кризи.

Також воно демонструє, чому добробут варто розглядати на рівні з ВВП і як цей показник може змінити підхід до формування державної політики, говорить РБК-Україна Ірина Рубан. 

Добробут у багатьох асоціюється з матеріальним станом або рівнем доходів. Але насправді це набагато ширше поняття. Добробут відображає якість життя людини в усіх вимірах: емоційному, соціальному, професійному, фізичному, матеріальному та духовному, зауважує співрозмовниця.

"І тут важливо зважати, що особистий добробут для кожної людини може включати власний набір цих вимірів і її пріоритет у житті. Для однієї людини пріоритетними будуть фізичне здоров'я і професійна реалізація, для іншої – матеріальний стан і соціальні зв’язки. Тому добробут – це суб’єктивне сприйняття: що для людини важливо і наскільки вона цим задоволена", – каже вона.

За її словами, у світовій практиці вже сформувалося поняття економіки добробуту – підходу, який сьогодні формує нову політичну реальність, і полягає у фокусі держав на покращення життя людей, а не лише на зростання ВВП.

"Цей підхід вже впроваджується на державному рівні у Великій Британії, Шотландії, Фінляндії, Канаді, Новій Зеландії, Ісландії та інших. Добробут людей – це не абстрактна тема. Це стратегічний індикатор, за яким провідні країни вимірюють ефективність своїх рішень та їх вплив на життя людей", – наводить приклади Ірина Рубан.

Для оцінки особистого добробуту українців обрали модель ONS4 – методологію Національного статистичного управління Великої Британії. Її застосовують понад 10 років, і вона стала частиною державної політики. Крім того, за ці роки у Великій Британії вже накопичені експертиза, дослідження та масиви даних, які можуть бути адаптовані в контексті України.

Вивчали показники зайнятості та самореалізації українців (freepik.com)

"Коли ми говоримо про оцінку особистого добробуту, мова йде як про загальне сприйняття людиною стану власного життя в цілому, так і про те, як людина це життя переживає – зокрема, про рівень щастя, тривожності та відчуття сенсу в тому, чим вона займається", – пояснює Ірина Рубан.

Методика дозволяє оцінити якість життя очима самої людини, виходячи з її власного сприйняття реальності. Також вивчають, які чинники впливають на це сприйняття, аналізуючи ключові елементи добробуту. Зокрема йдеться про:

• ментальний добробут
• фізичне здоров’я
• стосунки
• зайнятість та самореалізацію
• умови проживання
• матеріальний добробут
• освіту і навички
• екологію
• економіку
• державне врядування
• безпеку життя

"Результати дуже цікаві. Лише 25% людей або кожен четвертий задоволені своїм життям на високому рівні, 43% відчувають рівень щастя на високому рівні, а 65% – відчувають середній або високий рівень тривожності. Водночас 62% опитаних зазначають, що відчувають сенс у житті та цінність у тому, чим займаються. Це важливий сигнал: попри високий рівень тривожності, українці зберігають відчуття внутрішнього ресурсу й стійкості — навіть в умовах війни. Це те, на що можна й потрібно спиратися під час планування програм відновлення", – каже експертка. 

Результати дослідження, пояснює Ірина Рубан, не просто цікаві дані, а інструмент для прийняття рішень і побудови політик. Для громад – це основа програм покращення якості життя в конкретній громаді. Для бізнесу – це інструмент кращого розуміння стану команд і підтримки їх продуктивності, мотивації. Для держави – це можливість розробляти стратегії і політики з фокусом на реальні потреби людей і покращення добробуту суспільства.

Вона бачить великий потенціал оцінки добробуту для проєктів стійкості і розбудови України – від інфраструктурного відновлення до повернення українців з-за кордону, покращення якості соціальних послуг, освіти, охорони здоров’я. Використання методології дозволить зробити такі проекти більш людиноцентричними і ефективними.

Результати дослідження показали, що 43% відчувають рівень щастя на високому рівні (Getty Images)

Ірина Рубан переконана, що добробут має стати стратегічним індикатором державної політики — саме так, на її думку, має виглядати сучасна державна стратегія. 

"Ми реалізували пілотне дослідження власними зусиллями і зусиллями КМІС, щоб протестувати методологію в українському контексті – і це унікальний досвід, бо це не тільки перше застосування в Україні, а й перше у світі застосування в умовах війни. Зараз у нас вже готові результати другої хвилі, які мають більш глибоку аналітику і нові інсайти", – каже вона.

За словами Ірини Рубан, мета – інституціоналізувати цей проект в Україні, перейти до системного збору даних і аналізу добробуту українців, а також інтегрувати ці дані в державні та локальні системи планування і оцінки програм.

"Ми відкриті до партнерств, адже лише у співпраці можливо побудувати систему, що фіксує пульс суспільного стану –  систему, в якій показники добробуту українців будуть такими ж значущими, як ВВП та інші економічні індикатори. Це, на нашу думку, і є шлях до стійкості та сталого розвитку України", – зауважує вона.

Нагадаємо, в Україні зафіксували вкрай низький рівень щастя та задоволеності життям.

А торік влітку 37% українців оцінювали рівень добробуту власної родини як поганий, 47% – як не поганий і не добрий, 14% – як добрий. читайте детальніше, як українці оцінили рівень добробуту своєї сім’ї та перспективи на найближчі роки.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.