Економіка Туреччини зафіксувала помірне зростання у першому кварталі поточного року на тлі жорсткої внутрішньої грошово-кредитної політики. При цьому такого результату не очікували ні світові експерти, ні аналітики. Про це пише «Главком» із посиланням на Türkiye Gazetesi.

Згідно з Турецьким статистичним інститутом (TurkStat), валовий внутрішній продукт (ВВП) країни в період із січня по березень збільшився на 2% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Порівняно з попереднім кварталом турецька економіка зросла на 1% з урахуванням сезонних та календарних коливань.

Зафіксоване збільшення ВВП за перші три місяці року виявилося нижчим за очікування: експертні оцінки, що передували публікації даних TurkStat, варіювалися від 2,17% до 2,3%.

Міністр фінансів Туреччини Мехмет Шимшек заявив, що політика дезінфляції (набір заходів, що вживаються урядами країн для зниження темпів зростання інфляції, найчастіше ця політика проводиться шляхом вилучення з обігу грошової маси з метою боротьби з високою та гіпервисокою інфляцією) зберігається, а економіка демонструє помірне зростання та баланс.

«Попередні показники за другий квартал свідчать про те, що економічна активність продовжується помірними темпами», – написав глава фінансового відомства в соціальній мережі X.

«Ми оперативно реалізуємо комплекс заходів щодо пом'якшення можливих негативних наслідків процесу дезінфляції, одночасно підтримуючи зростання, зайнятість та експорт», – пізніше додав Шимшек у окремій заяві.

За даними TurkStat, у січні-березні ВВП Туреччини у поточних цінах зріс на 36,7% до 12,12 трлн турецьких лір ($310 млрд за поточним курсом) порівняно з аналогічним періодом минулого року. Економіка країни зросла на 3% у річному обчисленні в четвертому кварталі 2024 року, довівши річне зростання до 3,2% і перевершивши прогнози, попри тягар високих процентних ставок.

Аналітики прогнозують економічне зростання на 3% у 2025 році загалом, що трохи нижче, ніж минулого року, і що відображає наслідки посилення грошово-кредитної політики, зазначила турецька проурядова газета Daily Sabah.

У грудні 2024 року Центральний банк Турецької Республіки (CBRT) розпочав цикл пом'якшення грошово-кредитної політики після того, як протягом восьми місяців зберігав основну процентну ставку на рівні 50%.

Інфляція в країні знизилася майже вдвічі – до рівня, нижчого за 38%, з 75% у травні минулого року.

У квітні фінрегулятор підвищив відсоткову ставку на 350 базисних пунктів, а також відсоткову ставку за кредитами до 49% у відповідь на волатильність ринку після арешту мера Стамбула Екрема Імамоглу (представник провідної опозиційної Республіканської народної партії, РНП), за яким країною прокотилася хвиля масових протестів. Стамбульського градоначальника було заарештовано в березні за звинуваченням у корупції зараз час чекає на суд.

Свіжі дані TurkStat показали зростання на 7,3% у сфері будівництва, на 6,1% у сфері інформації та зв'язку.

В аналітичній записці, в якій дається оцінка даних про зростання, місцева дослідницька та консалтингова компанія Bürümcekçi зазначила, що приватне споживання, як і раніше, робить основний внесок у зростання

До середини 2023 року рішення турецького ЦБ кардинально розходилися із загальноприйнятими світовими практиками грошово-кредитної політики, які передбачають підвищення ключової процентної ставки при прискоренні зростання цін. З 2021 року облікова ставка фінрегулятора послідовно знижувалася, незважаючи на послаблення курсу ліри та розгін цін, і була знижена з 19% до 8,5% річних до лютого 2023 року. За підсумками лютого 2023 року інфляція становила 55,2%. Багато економістів пояснювали посилення інфляції країни саме дешевими кредитами.

У червні 2023 року ЦБ Туреччини відмовився від нетрадиційного підходу і майже вдвічі підвищив ключову ставку – з 8,5 до 15% річних, щоб зупинити зростання цін. З червня 2023-го до березня 2024 року регулятор загалом збільшив вартість запозичень на 4150 базисних пунктів – до 50% річних. На цьому рівні ставка залишалася вісім місяців поспіль до грудня 2024 року.

До слова, міністр фінансів Туреччини Мехмет Шимшек оцінив нові митні тарифи, що вводяться Сполученими Штатами, вказавши на їхні потенційні переваги для турецької економіки.