Депутата Київської облради Олександра Поляруша помітили на елітному курорті в Сорренто, Італія, разом з родиною. Його відповідь на запитання журналістів викликала справжній шквал емоцій.

Від Білої Церкви до Сорренто: курортні пригоди депутата

У час, коли вся країна щодня бореться за своє існування, а мільйони українців живуть в умовах постійного стресу, обмежень та небезпеки, певні представники влади, схоже, дозволяють собі інші "реалії". Так, нещодавно стало відомо, що Олександр Поляруш , депутат Київської обласної ради від політичної партії "Слуга Народу" та одночасно заступник міського голови Білої Церкви з питань капітального будівництва, був помічений у розкішному курортному місті Сорренто, Італія .

Його зафіксували під час відпочинку разом з родиною, насолоджуючись, ймовірно, теплом італійського сонця та Середземного моря. Ця новина миттєво облетіла інформаційний простір, викликавши бурхливу реакцію у суспільстві. Адже для багатьох українців, які втратили свої домівки, роботу, а дехто – і рідних, подібний "відпочинок" за кордоном під час повномасштабної війни виглядає, м'яко кажучи, неприйнятним.

"Я маю право на відпочинок": що відповів народний обранець

Журналісти, звісно, не могли оминути такий факт і звернулися до Олександра Поляруша з прямим запитанням щодо його перебування на італійському курорті. Відповідь народного обранця була лаконічною і, водночас, доволі зухвалою для багатьох українців.

Депутат заявив, що "має право на відпочинок". Окрім цього, він додав, що "повноваження виконує дистанційно".

Ця заява викликала особливий резонанс, адже в умовах, коли йдеться про "капітальне будівництво" та про депутатську діяльність, дистанційне виконання обов'язків викликає багато запитань. Наскільки ефективним може бути "дистанційне капітальне будівництво" чи "дистанційна участь" у житті громади, коли мова йде про відбудову країни та вирішення нагальних проблем, які виникають щодня?

Питання до "Слуги Народу" та Білої Церкви: чи моральний відпочинок під час війни?

Цей випадок вкотре піднімає важливі питання про моральні орієнтири та відповідальність представників влади під час війни. Чи справді кожен політик "має право на відпочинок" у розпал бойових дій, коли тисячі його співгромадян щодня ризикують життям на фронті, а мільйони інших – ледве зводять кінці з кінцями?

Суспільство очікує від своїх обранців не лише формального виконання обов'язків, але й солідарності, співчуття та особистого прикладу. Особливо гостро це стосується тих, хто представляє партію, що позиціонує себе як "Слуга Народу". Громадяни Білої Церкви та Київщини, безумовно, захочуть почути пояснення, як "капітальне будівництво" та їхні інтереси захищаються з берегів сонячної Італії. Цей інцидент може стати черговим дзвоником для політиків, нагадуючи про важливість не лише законів, а й суспільної моралі під час великих випробувань.