Попри перевагу Росії в артилерії, авіації та живій силі, Україна вже понад три роки тримає оборону, дедалі більше покладаючись на дрони. За оцінкою британського аналітичного центру Royal United Services Institute (RUSI), до початку 2025 року 60–70% втрат російської техніки спричинені саме безпілотниками.

Про це пише Bloomberg.

Українські дрони — це тисячі відносно дешевих і часто одноразових апаратів, які масово патрулюють лінію фронту: ведуть розвідку, фіксують цілі, коригують вогонь або самостійно вражають ворога. Більшість — це малогабаритні FPV-дрони з камерою, які оператор веде в реальному часі. Удар — саме в момент, коли зображення з камери зависає.

Інші дрони скидають боєприпаси з повітря, деякі можуть повертатися й використовуватись повторно. Барражувальні боєприпаси — дрони з фіксованим крилом — зависають у повітрі в режимі очікування, а потім атакують ціль при виявленні.

Останні моделі, такі як український B-1, можуть перебувати в небі кілька годин і діють тихіше, ніж попередники — що ускладнює їхнє перехоплення. Дальнобійні безпілотники здатні летіти сотні кілометрів. Саме такими дронами Україна атакує військові об’єкти в російському тилу — аж до Башкортостану, за 1500 км від кордону.

Українські атаки по військових аеродромах у Сибіру, де базуються стратегічні бомбардувальники, стали доказом: дрони здатні проривати ППО РФ навіть у глибокому тилу. Такі удари стали можливими завдяки використанню мобільних пускових платформ — наприклад, фур із модульними пунктами запуску.

Світ вивчає український досвід

Уроки з українського поля бою вже впливають на глобальне переозброєння:

• Тайвань — інвестує в серійне виробництво дронів на випадок конфлікту з Китаєм;

• Ізраїль — адаптував систему “Залізний купол” під маневрові дрони у війні проти ХАМАСу;

• Європейські держави — пріоритизували дрони та захист від них у найбільшому з часів Холодної війни циклі переозброєння;

• США — переорієнтовують закупівлі з дорогих систем від великих виробників на дешевші й масові рішення стартапів.

На тлі зменшення підтримки з боку США, президент Трамп вважає, що “ця війна — проблема Європи”. Натомість Кремль робить ставку на тривале виснаження України. Але масштабна програма дронів, яку розгорнув Київ, стала асиметричною відповіддю на чисельну перевагу РФ — і дає шанс змінити перебіг війни.

Упродовж останніх місяців Україна активізувала атаки по військових і промислових об’єктах у глибині Росії. Так, на початку травня Росія заявила про знищення 485 українських дронів за два дні, коли кілька ударів пошкодили заводи з виробництва оптоволоконного кабелю. Через атаки понад 100 авіарейсів були затримані — аеропорти навколо Москви тимчасово призупинили роботу.

Цього разу удари тривали впродовж дня, тоді як раніше вони зазвичай відбувались уночі. Це стало свідченням зростаючої здатності України переносити війну в тил Росії, зокрема до столиці, яка тривалий час залишалась осторонь активної фази бойових дій.

Морські дрони змінюють правила гри на Чорному морі

Безпілотні морські апарати, навантажені вибухівкою, змусили російський флот відступити від українського узбережжя, унеможливлюючи обстріли прибережних міст та морську блокаду. Нещодавно Україна почала озброювати ці дрони ракетами, що розширює їхній ударний потенціал.

У травні українська розвідка повідомила, що морські дрони знищили два російських винищувачі неподалік порту Новоросійськ. Управління здійснюється з відстані в сотні кілометрів через супутникову мережу Starlink. При цьому вартість одного морського дрона — близько $20 тисяч, що ставить під сумнів ефективність російських кораблів, будівництво яких коштує сотні мільйонів.

Розвідка з неба — очі на полі бою

Малі розвідувальні дрони допомагають піхоті відстежувати ворожі траншеї та переміщення, тоді як апарати з фіксованим крилом і великим радіусом дії складають карту бойових позицій противника. Завдяки цьому артилерія та ракети можуть діяти точніше.

Росія використовує дрони “Форпост” для лазерного наведення керованих авіабомб, що дозволяє пілотованим літакам завдавати ударів без входження в зону ураження української ППО.

На початку повномасштабного вторгнення Україна застосовувала турецькі Bayraktar TB2 для ураження бронетехніки. Згодом з’явились вітчизняні Leleka та Furia, які відіграють ключову роль у коригуванні вогню. Тим часом дрони “Орлан” залишаються однією з головних загроз — їхня поява часто передує ракетним ударам.

На суходолі Україна вже випробовує роботів-собак, здатних виявляти мінні пастки та ховатися в складних умовах — наприклад, усередині будівель, у траншеях або лісах, де дрони неефективні.

Нестандартне використання: дрони як “медевак”, постачання і психологічна зброя

Безпілотники виконують і логістичні завдання: доставляють їжу, воду, медикаменти й боєприпаси в ізольовані підрозділи, де наземні шляхи заблоковані або надто небезпечні.

Їх також застосовують як “літаючих навідників”, що допомагають евакуювати поранених або орієнтувати бійців у складній обстановці. Відомі випадки, коли дрони психологічно впливали на ворога — гул двигуна змушував солдатів тікати, ховатися або навіть здаватися. У деяких ситуаціях окупанти махали руками або подавали сигнал про капітуляцію, сподіваючись, що оператор виведе їх з-під вогню замість того, щоб атакувати.