Вечірні тренування набувають все більшої популярності серед людей із напруженим робочим графіком. Проте фізична активність у пізній час може негативно впливати на організм.

РБК-Україна (проект Styler) повідомляє, коли найкраще за все тренуватись.

За словами ендокринолога Олени Даманської, наднирники - внутрішні "батарейки" організму і вечірні тренування можуть їм нашкодити. 

Саме вони відповідають за вироблення кортизолу - гормону стресу, який підтримує нас у тонусі. 

Проблема в тому, що вечері кортизол має знижуватись, щоб тіло переходило в режим відновлення. Але інтенсивне тренування змушує наднирники знову викидати кортизол, що створює додатковий стрес.

Якщо робити так постійно:

• наднирники виснажуються 
• знижується якість сну та відновлення
• з’являється відчуття втоми зранку, хоча ніби й спали достатньо
• виникає гормональний дисбаланс, що впливає на імунітет, вагу, настрій і загальне самопочуття

Особливо небезпечно це для людей, які вже мають проблеми з енергією, тривожністю, порушенням сну чи хронічною втомою.

Покращення настрою

Під час фізичної активності виділяються ендорфіни - "гормони щастя", які допомагають почуватися краще протягом усього дня. Ранкове тренування також допомагає зменшити рівень кортизолу.

Після фізичної активності покращується кровообіг у мозку, що сприяє кращій зосередженості та продуктивності.

Фізіологічні переваги

Тіло починає активно спалювати калорії з самого ранку. Також регулярні ранкові тренування можуть допомогти нормалізувати біологічний ритм, що сприяє кращому засинанню ввечері.

Ранкова активність заряджає енергією, зменшує втому протягом дня.

Важливо, якщо ви не виспались - тренування може бути менш ефективним. Не всім підходить ранкова активність: важливо слухати своє тіло й адаптувати графік під себе.

Вас може зацікавити

• Через який час після вживання їжі можна йти в спортзал
• 8 помилок під час ходьби, які непомітно прискорюють старіння тіла
• Чоловік робив 100 випадів щодня протягом місяця та розповів, як змінилось його тіло

При написанні матеріалу використовувались такі джерела: Instagram-сторінку ендокринолога Олени Даманської та сайт Healthline.