Лукашенко шукає у Сі захисту від Путіна. Чергова спроба. Аналіз «закритих» тем візиту.

Олександр Лукашенко відвідав Китай із триденним візитом. Голова КНР Сі Цзіньпін приділив білоруському гостю майже цілий день. Що багато. За день до того відбувалися «закриті» зустрічі робочих груп і самого Лукашенка.

Результатом візиту задоволена як білоруська сторона, так і китайська. Можна стверджувати, що період «виховання неслухняних», який тривав з лютого по травень завершено. І сторони обговорили теми не тільки економіки, а й політики, безпеки та військового співробітництва.

Тим паче, що поки увага була прикута до Лукашенка, інша частина делегації проводила досить специфічні консультації. Зрештою у результаті візиту з коментарями знову «засвітилися» щонайменше два з можливих наступників Лукашенка. А серед тем можна відзначити:

1. Фінансова. У тому числі страховка від можливих вимог РФ за боргом.
2. Промисловість – створення нових потужностей у Білорусі. З прицілом на ринки регіону.
3. Політика. І це пов'язано з п.2. Адже створювати підприємства в державі, яка конфліктує з сусідами безглуздо. Отже, обговорювалися питання деякої відв'язки від політичного курсу РФ і проведення (або початку, або продовження) сепаратних консультацій і переговорів. Зокрема із сусідами. Зокрема (не здивуюся) з Україною.
4. Деескалація відносин. І кейс навчань Захід 2025. Знову не здивуюся, якщо у цей же час будуть білорусько-китайські навчання. А на «Захід» запросять спостерігачів, зокрема з країн НАТО (наприклад, Туреччину і США).
5. Калійна тема та інтереси як США, так і КНР до білоруської продукції і, можливо, до видобутку цього ресурсу. Треба сказати «так» обом, не образивши нікого.
6. Питання «пост-війни», політичного позиціонування, логістики, економіки.
7. ВПК. І тут примітний не тільки візит до КНР, а й візит міністра оборони Білорусі до Пакистану. Який відбувався у той самий час.

І кілька інших тем і питань. Китай починає обережно реалізовувати у Білорусі «узбецький алгоритм». Нагадаю, що ще 10 років тому Узбекистан був повністю залежний від РФ. Зараз Кремль – один із (і не найважливіший) партнер. У випадку з Білоруссю це лише початок шляху.

Але, що робити, китайська сторона представляє. Зрештою, посол КНР у Республіці Білорусь працював якраз в Узбекистані, якраз у розпал процесу «розвороту від РФ до КНР». Тому літні місяці у білоруській політиці будуть вельми цікавими.