Найбільше переозброєння НАТО з часів Холодної війни та нові стратегії обороноздатності. У Брюсселі зустрілися міністри оборони НАТО та обговорили можливості перед потенційними загрозами. Підтримка України – також серед головних тем. Дискутували про фінансову допомогу Києву та його роль на прийдешньому саміті в Гаазі. Сваряться про збільшення оборонних витрат. Такого рішення очікує Вашингтон. Однак одностайної згоди в Альянсі поки що немає. Деталі дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Яни Кириченко.

Американські ракети HIMARS вже на навчаннях у Литві

Литовські військові відточують майстерність на американській ракетній системі HIMARS. Командир батареї Юстінас Чеканаускас із захопленням розповідає про тренування.

"Це дуже гарне відчуття. Я радий можливості тренуватися разом із нашими союзниками по НАТО, щоб отримати від них досвід і передати досвід нашим солдатам. Це підготовка до того, щоб ми отримали наші системи в Литві у 2026 році", – сказав командир батареї.

У Литві побоюються агресії з боку росії, а саме тому посилюють обороноздатність. Нині разом з американцями литовські військові відпрацьовують відбиття ймовірного наступу агресора. У країні проводять бойові стрільби з ракетних систем HIMARS. Вивчають силу ракетних установок, тренуються на цілях у Балтійському морі. Мета – підтримати індивідуальні і колективні навички, а також набути знання для самостійного та ефективного управління й обслуговування систем.

Брюссель говорить про війну: нова мілітарна хвиля в Європі

А у Брюсселі тим часом радилися міністри оборони країн-членів НАТО. Поведінка путіна викликає занепокоєння в Альянсі. Тому говорять про потребу нарощування військового контингенту, щоб мати можливість відбити ймовірний напад. У Німеччині вже найближчим часом збільшать кількість регулярних військ.

"Ми припускаємо, що нам знадобиться приблизно на 50-60 тисяч солдатів більше у регулярних силах, ніж сьогодні. І водночас, природно, виникне питання, чи буде достатньо нової військової служби протягом наступних декількох років. Ми вважаємо, що синхронно зі збільшенням можливостей, обов'язкова військова служба нам зараз не потрібна. Тому що у нас немає можливостей ні в наданні казарм, ні в навчанні. Ось чому ці можливості мають зростати", – наголосив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.

НАТО має збільшити оборонні витрати до 5% ВВП до саміту в Гаазі – таку умову поставив президент США. З них більшу частину спрямують на військові потреби, решту – на ширші безпекові проєкти. Більшість країн визнають необхідність такого різкого зростання своїх витрат. Іспанія не підтримує цієї ідеї. Висувати вето проти такого рішення не будуть, однак і збільшувати витрати на оборону не хочуть. 2% ВВП, на думку Мадрида, поки що достатньо. Країна може перейти до бажаного показника за рік, але й це потребує значних зусиль.

Балтійські країни, які можуть стати першими жертвами потенційної російської агресії, закликів не чекали і вже почали збільшувати видатки.

"Естонія досягне потрібних відсотків ВВП на оборону наступного року. Ми ухвалили це рішення фактично за тиждень, вже декілька місяців тому. Ми перейдемо з 3% до 5% за один рік. Тож цього можна досягти, коли ви цього хочете. І знову ж таки, питання не лише у відсотках – питання у можливостях і в тому, як досягти цих можливостей. Ось чому я знаю, що це нелегко. Нам довелося збільшити податки, скоротити бюджет, багато чого змінити. Але ми також розуміємо, що 5% у мирний час набагато менше, ніж 35%, які Україна платить зараз під час війни", – зауважив міністр оборони Естонії Ганно Певкур.

Україна в НАТО: компроміси з Вашингтоном і нова модель фінансування

Збільшення оборонних витрат НАТО вигідне Києву. Адже частину коштів, ймовірно, дозволять витрачати на підтримку України. Генсек НАТО Марк Рютте наголосив, що Україна не постраждає від нової моделі фінансування. Остаточне рішення щодо витрат очікується на саміті в Гаазі.

Нині ж на зустрічі у Брюсселі НАТО погодило найбільшу програму переозброєння за десятиліття. Вона передбачає конкретні цілі для різних військових можливостей. За словами генсека, пріоритетами є системи озброєння далекого радіуса дії, протиповітряна оборона та мобільні сухопутні сили.

"Це будуть значні додаткові інвестиції, і саме тому я прогнозую, що в Гаазі ми визначимо набагато вищу цільову суму витрат для всіх країн НАТО. Адже ми повинні інвестувати в наші системи протиповітряної оборони, ми повинні інвестувати в наші, скажімо, ракети великої дальності, в маневрені сухопутні формування, системи командування та управління, все це має статися. І це означає величезні інвестиції, які нам потрібні по всій території НАТО", – наголосив генсек НАТО Марк Рютте.

Ще одне спірне питання для Альянсу – як засудити російську агресію, але при цьому не образити американського президента. У Брюсселі радилися і про прийдешню зустріч лідерів на саміті у Гаазі. Дональд Трамп закликає не говорити там про вступ України до Альянсу і взагалі не згадувати у резолюції війну росії проти України.

У НАТО прагнуть не гнівати Вашингтон, та водночас не хочуть залишити Україну без підтримки. Ще торік Києву пообіцяли незворотній шлях до НАТО. Тепер генсек Марк Рютте запевнив: попри все, від цього не відмовляться. Володимир Зеленський вже отримав запрошення на саміт. Союзники планують ухвалити максимально коротке підсумкове рішення.

Також дивіться відео:

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій
• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні"

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською