Колишній міністр оборони Великої Британії Майкл Феллон виступив із закликом до Європи навчитися захищати себе самостійно, без постійної залежності від Сполучених Штатів. В інтерв’ю «Главкому» він наголосив, що для Європи є «цілком природнім» бути готовою замінити США, якщо Вашингтон вирішить вивести частину своїх військ з континенту.

«Цілком природним є запитання, чому через 80 років після завершення Другої світової війни сини фермерів з Айови чи сини сталеварів з Пенсільванії повинні захищати східні кордони Європи?» – риторично запитав Феллон, підкреслюючи несправедливість ситуації та закликаючи до більшої відповідальності європейських країн.

Феллон також висловив занепокоєння через недостатню присутність європейських військ на східних кордонах.

«Чому європейців там зараз так небагато? Більш того, я вважаю, що нам потрібно там суттєво збільшити нашу посилену передову присутність. Адже те, що ми маємо там зараз – це лише своєрідний натяжний шнур, який зможе затримати росіян, хіба, що на тиждень», – заявив ексміністр.

Він попередив, що будь-яке скорочення американських військ без адекватного європейського заміщення буде сприйняте Володимиром Путіним як слабкість, і він «буде тиснути».

Щодо питання лідерства в Європі, Майкл Феллон наголосив на необхідності сильного тристороннього партнерства. «Нам потрібне сильне лідерство всіх трьох. Якщо якась з них сильна, а дві інші слабкі, то страждає від цього уся Європа. Тож нам потрібно те, що ми бачимо сьогодні – лідерство трьох найпотужніших європейських країн», – зазначив він, маючи на увазі Велику Британію, Францію та Німеччину.

Феллон підкреслив, що всі три країни «були разом у Києві» і очолюють «коаліцію охочих», яка, на його думку, не тільки гарантує, що Україна не залишиться сама у разі відмови Трампа від переговорів, але й забезпечує залучення Європи до контролю за будь-яким досягнутим врегулюванням.

Нагадаємо, країни Європи змушені переосмислювати підходи до питання безпеки і оборони – без сподівань на автоматичну підтримку Вашингтона. Все це відбувається у контексті трансформації глобального безпекового середовища та зміщення стратегічних пріоритетів Сполучених Штатів в бік Індо-Тихоокеанського регіону.