«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії, які можна надсилати на електронну скриньку info@glavcom.ua з темою листа «Мовне питання».

Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!

«Роковини» – це про сумну дату, а «річниця» – про все інше? А от і ні! Колись в українській мові було тільки слово «роковини». «Річниця» – це полонізм (rocznica), який навіть галичанин Франко не вживав. 

За тлумачним словником «роковини» – це календарна дата, коли закінчується ще один рік від початку якої-небудь події. Тобто будь-якої події. Роковинами можна називати навіть день народження. У Лесі Українки читаємо: «Шістнадцять літ таки скінчились! Сьогодні, сьогодні Юзині роковини! Скільки буде гостей, яка буде забава!». Отже, слова «роковини» і «річниця» повністю взаємозамінні.

Так само хибно люди вважають, що «давність» – це росіянізм, замість якого треба вживати «давнина». Однак «давнина» – це давноминулі часи (у сиву давнину) або довгочасне існування чогось (годинник почорнів від давнини). А «давність» – велика часова віддаленість (подія річної давності). Не плутаймо!

• 1 •

Дмитро Безпека: Підкажіть, будь ласка, чи дійсно існує слово «павутина» в сучасній українській мові? Бо як «секрет залоз павука» – так. А інакше – купа варіантів. Павутиння – це купа павутин? Павутини – множина, а павутина – однина?  

«Павутиння» за тлумачним словником – це і збірне до «павутина», і те саме, що «павутина». Обидва слова є в українській мові. Не знаю, про яку ви купу варіантів кажете, але і павутина, і павутиння – сітка, сплетена павуком. Що ж до форми множини, то іменник «павутина» її не має. 

• 2 •

Лариса Гарматюк: Прокоментуйте, будь ласка, відмінювання назв авіабаз. У новинах пишуть: «Ліквідовано усі чотири літаки Ту-95МС на «Оленьї» та три борти Ту-95МС на авіабазі «Біла». Хіба ми перекладаємо «Белая» як «Біла»? А якщо не перекладаємо, то відмінюємо власні назви прикметникового типу так: на «Оленьїй», на «Белій» чи інакше?

Ні, власні назви не перекладаємо, а адаптуємо: авіабаза «Біла» – тут адаптували по-українському тільки голосний у корені, але відмінюватися буде за прикметниковим типом: на «Білій», а не на «Білі», бо в українській мові є прикметники «білий / біла». А от у випадку з авіабазою «Оленья» змінили прикметник на іменник (на «Оленьї», тобто «Оленья», як дуенья, піранья, лазанья). Не на «Оленьїй» (така потворна форма неможлива в українській мові) і не на «Оленячій». Ірина Фаріон у праці «Правопис – корсет мови» писала: «Кожна мова сильна не тим, скільки чужомовних слів вона відкине через достатність власних, а тим, як зуміє пристосувати чужу форму до своїх законів, тим паче граматичних». І наводить приклад з української діаспори, яка відмінює топонім Торонто: у Торонті, до Торонта, Торонтом і т. д. Так само ми за аналогією до іменників середнього роду вживаємо абревіатури НАТО, ЮНЕСКО (воно). Отже, на «Білій», на «Оленьї».

• 3 •

Микола Лютий: «Верифіковані новини» на «Суспільному» – ця реклама заполонила ефір колишнього національного радіо та ТБ, яке тепер «Суспільне». Вона миготить і на вулицях – на білбордах. Ці канали слухають і дивляться переважно літні люди, навіщо їх харапудити такими страшними словами. Що воно таке – «верифіковані»? Звідки взялося це слово в українській мові?

Черговий приклад українглішу. «Верифікований» українською мовою – це перевірений, той, що не містить неправдивої інформації. Вочевидь мовник вирішив якось вирізнитися. Скоро будемо живим прикладом мему про диспоузер (кухонний подрібнювач відходів): «У нас просто є гарбейдж бакет (відро для сміття), і ми його виносимо аутсайд (назовні) еврідей (щодня)». Одна справа, коли в мові немає однослівного відповідника (у минулому випуску ми говорили про «дисклеймер», що перекладається аж пʼятьма словами), але для слова «верифікований» є однослівний відповідник: «перевірений». Можна було вжити й «правдивий» («правдиві новини»).

• 4 •

Марина Заставна: Чи обовʼязково казати «науковець», а не «вчений»? Здається, «вчений» взяли в росіян, як і «поліцейський» замість «поліціянт».

Якщо йдеться про вчених мужів давнини, то вони не були повноцінними науковцями, адже не було наукових інститутів. Це були першовідкривачі-авантюристи, ентузіасти. Також слово «вчений» є і в сучасному академічному тлумачному словнику (СУМ-20), і в старих словниках (Кримського і Єфремова, Ніковського), тому немає підстав вважати його росіянізмом. Але є ще один аргумент на користь слова «вчений»: у множині це гендерно нейтральне слово і позначає як чоловіків, так і жінок. 

• 5 •

Юлія Дикуха: Підкажіть, будь ласка, чи є синонімами «додаток» та «застосунок» у контексті цифровізації?

У значенні «програма» раджу вживати тільки слово «застосунок», бо англійською application – від to apply (застосовувати, а не додавати). «Додаток» – це калька з російського «приложения».

• 6 •

Наталія Лесик: Придбала дитині музичну іграшку – паровозик «Лімпопо». Там є така пісня: «Паровоз по джунглях мчить і колесами стучить». Хіба слово «стучить» є в українській мові?

Немає. Тільки «стукати». Мимоволі згадуються рядки з пісні Злати Огнєвіч, які ми розбирали в одному з випусків: «Я щодуху біжав, я до тебе біжав». Чистий суржик. На що тільки не підуть піснетворці задля збереження рими та/або віршового розміру. А деколи піснетворці припускаються помилок навіть там, де правильна форма не порушила б рими і ритму. Наприклад, у перекладеній пісні «Зозуля» на слова Юрія Рибчинського є таке: «Все одно, зозуля, мені буде мало!.. Скільки б ти, зозуля, років не кувала». Там без проблем можна було вжити кличний відмінок: «зозуле».

• 7 •

Олена Марʼяненко: «Співпадіння» – це ок? Чи тільки «збіг»?

Ні, не ок. Це такий самий суржикізм, як «міпроприємство». Слово «співпадіння» дуже відстоює Остап Українець, посилаючись чомусь на латину. Ось що він писав: «Типологічно тотожні форми існують від латини (coincadere, падати разом) до англійської (coincide), в українській цього слова, похідного від загальноприйнятих ігрових понять (спів+падають числа на костях, які ми кидаємо) бути не може, бо цього слова в українській мові не може бути ніколи». Однак цього слова немає в жодному українському словнику, навіть у радянському СУМ-11. Тобто Остап Українець пропонує неологізм, який має всі ознаки російської кальки. Хоч іронізуй, хоч ні.

• 8 •

Анатолій Іванов: Підкажіть, будь ласка, чи правильно українською казати «сніжний ком» і «млинець комом»? Також прошу пояснити різницю між словами «сніговий» і «сніжний».

Почну з кінця. Обидва прикметники утворюються від слова «сніг» і обидва нормативні. Але один уживається як відносний (сніговий – тобто зроблений зі снігу), а другий – як якісний (сніжна зима). Тому російське «снежный ком» перекладаємо як «снігова груда». А «первый блин комом» перекладаємо не дослівно: «перший млинець нанівець».

• 9 •

Анастасія Дреєва: Пані Ольго, як буде українською «скрасить одиночество»?

В українській мові є дієслово «скрашувати», але тільки в нових словниках. У старих це слово не фіксується. Є дієслово «личкувати», яке означає те ж саме. Скрашувати – робити красивішим, привабливішим, приховуючи недоліки, вади і т. ін.; личкувати – робити красивішим, привабливішим, приховуючи недоліки, вади і т. ін. У словнику синонімів Караванського є «личкувати», а також «нівелювати» й «уприємнювати». Найбільше мені до вподоби «уприємнювати самотність», воно семантично прозоріше. Узагалі раджу користуватися словником синонімів та російсько-українським словником складної лексики Караванського. Там дуже багато гарної лексики, деякі слова ковані (вигадані), але утворені за наявними в мові моделями. Чого лише варте слово «ненавчéнний» (рос. необучаемый) – як незбагненний, нездійсненний, нескінченний, незнищенний, незліченний, неоціненний. Так і з «уприємнювати».

• 10 •

Юлія Литвин: Як сказати українською «Мели, Емеля, твоя неделя», «В подмётки не годится» і «Чья бы корова мычала»?

«Мели, Емеля» – «Мели, Іване, доки вітру стане» (словники Кримського і Єфремова, Виргана і Пилинської), а у словнику приказок Млодзинського і Йогансена (1929 рік) є ще варіант «Не мели, як пустий млин». «В подмётки не годится» – «Далеко куцому до зайця»; «Чья бы корова мычала» – «Чиє б нявчало, а твоє б мовчало».

«Главком»