Завжди вважав, що жахливий кінець краще безконечного жаху.

Тобто, визначеність навіть у несприятливих обставинах дозволяє мобілізуватися і почати вирішувати проблему. А якщо заплющити очі у невизначеності і здригатися не тільки від кожного вибуху, але й від кожного слова ворога та його поплічників, то поразка гарантована.

Особисто для мене розклад став ясним, коли Трамп, бажаючи натиснути на Зеленського, припинив постачання зброї в Україну, натомість на адресу РФ від Трампа лунали лише панегірики Путіну, «який бажає миру і якого Байден змусив напасти на Україну».

Тоді стало зрозуміло, що при розгляді сценаріїв подальшої війни треба виходити з того, що Трамп (якщо його не приберуть від влади – юридично або фактично) свого часу почне допомагати зброєю Росії.

Саме так: не стільки Україні, скільки Росії! Це не перебільшення і не наганяння зради, а просте констатування реалій. Бо абсолютно цинічний бізнесмен Трамп розглядає війну, розв’язану Росією проти України, виключно як можливості збагатитися і щось отримати. Або Нобелівську премію миру за припинення бойових дій, або грубі гроші за постачання зброї обом сторонам. Звісно, Росії – не напряму, а через посередників, і не у закінченому вигляді, а комплектуючими, але це справи не змінює.

До того ж Трамп – дурний нарцис, і йому конче потрібно довести свою правоту, що Україна не має шансів проти Росії. Тому його страшенно дратують будь-які успіхи України на фронті і психологічно він готовий допомагати другу і партнеру Путіну хоч завтра. Лише для того, щоб написати у себе у соцмережі: «А я ж казав, що Зеленський не має козирів!».

Тому нам треба будувати стратегію виживання, коли проти України дві потужні країни: Росія Путіна – відкрито, США Трампа – приховано. Але мова зовсім не про всі Штати, а тільки про тих, для кого Трамп залишається мудрим, ефективним і успішним.

У ситуації, що склалася, треба всіляко заохочувати ЄС на формування самостійної оборонної програми, а також розвивати прямі зв’язки з воєнними виробництвами США. Наприклад, Lockheed Martin створює віртуальне поле бою для тестування зразків бойового штучного інтелекту. Віртуальність – це добре, але чому на додачу не запропонувати поле бою реальне – в Україні?

А також Україні слід очолити європейський рух у бік розумної співпраці з Китаєм. Це – єдиний стратегічний сценарій за умови, що Маск програє, а Трамп залишиться, причому, у такому випадку – дуже надовго (у Маска і Трампа – не припинення сутички, а тільки перерва між раундами).