В Україні поширена практика здавати житло "по-людськи" - без жодних паперів. Але коли орендар перестає платити, власник стикається з тим, що нічим себе не захистив.

Що про це каже закон і які шанси повернути кошти або виселити мешканця - у коментарі для РБК-Україна розповідає керуюча партнерка ЮФ "Результат", керівниця практики земельного права та нерухомості Любов Полішкевич .

"Здавати квартиру без договору - це як пустити пожити "нормальних людей", а потім молитися, щоб вони виявились справді нормальними", - каже юристка.

Закон вимагає письмової форми договору для оренди житла - це прямо передбачено ст. 811 Цивільного кодексу України (ЦКУ). Без неї домовленості вважаються неофіційними, а отже, у суді майже не мають ваги. У найкращому випадку - вас визнають добродієм, який безкоштовно надав житло в користування.

У випадку, коли договору не було, відносини можуть кваліфікуватися як позичка, а не оренда (ст. 828 ЦКУ). Тобто, офіційно ви надали житло безоплатно. А значить, немає боргу - лише "гість", який не хоче з'їжджати.

Навіть якщо ви отримували перекази на картку - суд може розцінити це не як орендну плату, а як подарунок, відшкодування за ремонт чи іншу доброзичливу допомогу. Без письмового договору стягнути борг майже нереально.

Єдиний дієвий механізм виселити квартирантів, з якими ви не підписали договір, - позов про усунення перешкод у користуванні майном (тобто про виселення). Алгоритм такий:

• письмове попередження орендарю про завершення строку проживання;
• збір доказів - документи про право власності, переписка, перекази, комунальні платіжки тощо;
• позов до суду з аргументом, що особа проживає без правових підстав;
• судовий розгляд і отримання рішення;
• звернення до виконавчої служби для примусового виселення.

"Без договору ви не доведете суму боргу. І навіть не зможете довести, що це взагалі була оренда. Тому хочете спокійно спати - укладайте письмову угоду. Якщо орендарі справді нормальні, їм нічого приховувати", - підсумовує Полішкевич.

Раніше РБК-Україна розповідало, що орендодавець не має права підвищувати квартплату під час дії договору без згоди орендаря, якщо це не передбачено умовами договору. Зміни можливі лише за обопільною згодою або після завершення терміну оренди. Одностороннє підвищення - порушення закону.

Також ми писали, що те, хто платить рієлтору при оренді житла - залежить від домовленості: зазвичай - той, хто звернувся до агента. У Києві частіше платять орендарі. Здача чи пошук квартири без рієлтора - це ризик юридичних помилок і додаткових витрат часу.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.