Український освітній простір знову сколихнула хвиля критики на адресу НМТ — цього разу щодо обов'язкового тестування з математики. Але у відповідь на «співчуття до жертв мультипредметного тесту»  виступив доцент Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Марʼян Слабінога.

Педагог щороку особисто проходить НМТ і вважає, що скласти тест з математики, маючи хоча б елементарну логіку і базові навички обчислення — не просто можливо, а майже неминуче. За його словами, щороку є кілька дуже простих завдань, які під силу кожному. І якщо не вдасться здогадатися хоча б кілька відповідей — то про яку вищу освіту може йти мова.

Слабінога жорстко розкритикував популярну фразу: «я гуманітарій», яка, на його думку, перетворилася з вираження інтелектуальної ідентичності на виправдання власного незнання. 

«Коли людина каже "я гуманітарій", це вже майже як "вибач, я не вмію думати логічно". Хоча насправді гуманітарні науки — це теж аналітика, критичне мислення, і точно не відмова від розуміння базових речей», — пояснює педагог.

Доцент не обмежився загальною критикою, а нагадав, що навіть тригонометрії в тестах дуже мало — одна-дві задачі, й ті цілком логічні. Тож якщо людина каже, що "мені в житті не потрібні ваші косинуси", — це лише виправдання. Адже як люди можуть обирати владу, якщо не розуміють простих діаграм? Як рахувати відсотки за кредитами, якщо немає базових навичок?

Особливо яскравим був приклад із художніми школами, де учні мають вміти зобразити призму чи куб. А потім ті самі учні стають веб-дизайнерами, які малюють «сім зелених ліній, усі перпендикулярні одна одній, одну червону, одну прозору і одну у формі котика».

Слабінога також заявив: не всі мають вступати до університетів. І якщо хтось не склав НМТ — це не трагедія, а просто знак, що цього року варто зосередитися на іншому напрямку. Навпаки — насильницьке здобуття вищої освіти тільки шкодить: фінансово б'є по батьках, демотивує студентів і руйнує академічне середовище.

«Я реально не можу пояснити математичні методи оптимізації людині, яка плутає плюс і мінус при перенесенні в рівнянні», — зізнається викладач.

У підсумку він наголошує: вища освіта — це не право за мовчазною згодою, а привілей для тих, хто справді до неї готовий. І якщо хочемо мати сильну країну — треба припинити тішити себе ілюзіями. Не кожному потрібно в університет. Але кожному потрібно навчитися думати.

Нагадаємо, освіта "в борг": МОН змусить студентів відпрацювати навчання на бюджеті - кого та скільки

Раніше ми розповідали, що школярі — нова зброя ворога: підлітків масово вербують через Telegram, батькам дали інструкцію

Також, критичні помилки НМТ, які ставлять хрест на вступі: провалюють навіть відмінники