Найбільша атака Ізраїлю по Ірану сталася за 48 годин до нового раунду переговорів між США і Тегераном. Тільки підпис під потенційною угодою поставив не Дональд Трамп, а 200 ізраїльських винищувачів.

Тому що поки у Вашингтоні возилися з MAGA і бажали Росії «светлое будущее», світ навчився жити не озираючись на США.

Дедалі більше ключових гравців – не тільки противники, а й союзники – діють самостійно, без координації та очікувань.

Спроби Вашингтона представити дії Ізраїля «односторонню ініціативу союзника» або злочини Путіна як «удар відплати» – це непереконлива спроба зберегти хорошу міну, коли контроль над процесом уже втрачено.

Америка залишається потужною державою, але більше не відіграє ролі арбітра, здатного стримувати війну або гарантувати мир.

І це тільки перші п'ять місяців нової реальності.