Тренд останніх років на вторинному авторинку – брати з собою на базар чи перегляд машини не технічного експерта, а хитрий прилад під назвою товщиномір. Чи справді він такий ефективний?

Про те, як товщиномір може допомогти автомобілістові при покупці вживаного авто, читайте в матеріалі РБК-Україна.

При виборі вживаного автомобіля покупець приділяє найбільше уваги кузову, бо він - найдорожча частина авто. Один із способів оцінити стан кузова - використання товщиноміра. Чи може він повністю замінити експерта?

Незаводське лакофарбового покриття (ЛФП) часто видає сліди ремонту після ДТП. При тому що автомайстри постійно вдосконалюють технології маскування пошкоджень, важливо знати, як саме їх виявити. Визначити факт кузовного ремонту можна кількома способами:

• Візуальний огляд;
• Перевірка геометрії кузова;
• Вивчення історії автомобіля та електронних баз даних.

А найпростішим методом є вимірювання товщини ЛФП. Суть у тому, що у ремонтній майстерні після ДТП на метал наноситься товщий шар фарби, ніж той, що застосовується на заводі. І це навіть без шпаклівки! Адже відтворити заводську технологію нанесення ЛФП практично неможливо, і сумарний шар у майстерні як правило виходить товщим.

Щоб правильно оцінити стан кузова, варто знати, які показники має демонструвати товщиномір:

• Середня товщина ЛФП на зовнішніх поверхнях сучасних авто становить 100–180 мікрон .
• У японських моделях дах може мати шар 80 мкм , а у деяких "американців" нормальні показники можуть досягати 200 мкм .
• Найпоширеніші значення— 120–140 мкм .
• Заводські показники можуть відрізнятися залежно від року випуску авто, моделі, кольору фарби.
• Внутрішні частини кузова (дверні прорізи) мають меншу товщину ЛФП—на 25–30% тоншу за зовнішнє покриття.
• Головна ознака заводського покриття—рівномірність шару із відхиленням не більше 10–20 мкм .

Якщо на певній деталі товщина значно перевищує ці показники, є висока ймовірність перефарбування - а значить, і кузовного ремонту.

Попри все товщиномір не дає 100% гарантії виявлення ремонту. Деякі майстри навчилися наносити фарбу настільки тонко, що шар не відрізняється від заводського. З’явився навіть термін - фарбування "під товщиномір". Але це дорогий процес, що має сенс лише для авто з високою ціною.

Фото: без урахування інших факторів товщиномір не може гарантувати, що кузов ніколи не був у серйозному ремонті (unsplash.com)

Ринок пропонує кілька типів товщиномірів, які відрізняються принципом роботи та сферою застосування. Від вибору приладу залежить точність вимірювань та можливість роботи з різними матеріалами.

Магнітний товщиномір.Найпростіший варіант. Принцип дії заснований на притягуванні магніта до металевої поверхні:чим тонший шар фарби, тим дужче магніт притягується. Цей прилад має низьку точність, тому його використовують переважно для виявлення значних шарів шпаклівки (від 1 мм і більше).

Електромагнітний товщиномір.Точний прилад, використовує магнітну індукцію. Лакофарбове покриття змінює магнітне поле сердечника, а датчик фіксує цей зазор. Недолік—цей товщиномір не працює з немагнітними металами, зокрема, з деталями з алюмінієвих сплавів, які часто використовуються в сучасних моделях.

Вихрострумовий товщиномір.Принцип схожий на електромагнітний, але він дозволяє працювати з кольоровими металами. Прилад генерує вихрові струми у металевій деталі, і за їхньою силою визначає, наскільки товстий шар фарби знаходиться між датчиком і основною поверхнею.

Ємкісний товщиномір.Принцип роботи заснований на електричних властивостях конденсатора. Металева поверхня виступає як одна з його обкладок, а товщина фарби впливає на електричну ємність. Мікросхема аналізує ці зміни і вимірює товщину покриття. Цей тип приладу підходить для вимірювання ЛФП на кольорових металах .

Важливий момент: при виборі товщиноміра не завжди можна одразу зрозуміти, до якого типу належать його датчики. Тому перед покупкою слід точно з’ясувати, з якими видами металів він сумісний.

Фахівці з кузовного ремонту підтверджують, що за допомогою якісного товщиноміра можна виявити перефарбовані  деталі, навіть не маючи глибоких знань і досвіду. Водночас, точність такого аналізу залежить від характеру пошкоджень та рівня виконаного ремонту.

Однак одне можна сказати точно - якщо кузов відновлювали непрофесійно, прилад такі дефекти виявить.

А в цілому товщиномір є корисним, але не єдиним інструментом перевірки. Для повної впевненості варто використовувати комплексний підхід: вимірювання, огляд професійного експерта, перевірка геометрії, аналіз історії авто.

Минулого разу в нашій публікації ми також розбиралися з основними ознаками автомобіля, який побував в аварії.

Також у наших публікаціях нещодавно йшлося про те, яким чином самостійно провести діагностику двигуна свого авто.

Нещодавно ми ділилися інформацією про те, коли слід реєструвати ГБО на автомобілі.

При підготовці статті були використані матеріали Autobild, L`Automobile та OldCarService.