В американському Лос-Анджелесі тривають протести проти міграційних рейдів, які вже отримали яскравий політичний відтінок.

РБК-Україна розповідає про причини протестів, реакцію на них Дональда Трампа та про політичний підтекст подій.

Головне:

• Як локальні протести вплинули на політику у США?
• Чому Трамп та губернатор Каліфорнії не можуть дійти згоди?
• Як протести можуть використати Трамп та його супротивники? 

Минулого тижня президент США Дональд Трамп зіштовхнувся з першим по-справжньому серйозним викликом всередині країни. В одному з найбільших міст країни – Лос-Анджелесі – спалахнули протести проти жорстких дій Міграційної та митної правоохоронної служби (ICE). 

6 червня Служба розпочала серію рейдів, спрямованих на затримання нелегальних мігрантів. ICE затримала щонайменше 100 осіб, зокрема і тих, хто не був помічений у  криміналі. Рейди проводили федеральні агенти у тактичному спорядженні, що викликало обурення місцевих громад, особливо в районах, де багато вихідців з Латинської Америки. Місцеві жителі та активісти сприйняли ці дії як агресивні та спрямовані на залякування іммігрантів. 

Не випадково, що це сталося саме в Каліфорнії. Штат стабільно голосує за демократів, які є опонентами Трампа і водночас частка людей латиноамериканського походження у ньому вища, ніж будь-де.

Буквально на третій день протестів, які часто переходили в масові заворушення, у ситуацію втрутилась центральна влада. Дональд Трамп самовільно підпорядкував собі Національну гвардію штату Каліфорнія. В Лос-Анджелесі, хоч не одразу, але запровадили комендантську годину. Згодом протести перекинулися на інші міста по всіх США, хоч і не стали такими масовими як в Каліфорнії.

Крім того, Трамп відправив до Лос-Анджелеса 700 морських піхотинців. В адміністрації президента США рішення обгрунтували "посиленням погроз на адресу федеральних службовців і будівель".

А 14 червня, на день народження Трампа, по всій країні пройшли масштабні мітинги під гаслом "No Kings" (жодних королів), спрямовані загалом проти політики Трампа. Сотні тисяч американців вийшли на вулиці у 2 тисячах міст. До слова, на день народження Трампа також відбувся військовий парад.

Попри те, що протести тривають, головним у цій ситуації є політичний підтекст. Як правило, президент підпорядковує собі Національну гвардію за зверненням губернатора штату, коли на місцевому рівні не вдається подолати кризу. Це може відбуватися не лише у випадку заворушень, а й, приміром, стихійних лих та інших подібних ситуацій.  

Однак цього разу Трамп взяв під контроль Нацгвардію самотужки, без звернення губернатора. Такий крок є безпрецедентним в сучасній історії США. Це відбулося уперше з 1965 року. Тоді президент Ліндон Джонсон підпорядкував собі  Національну гвардію штату Алабама, щоб захистити учасників маршу за громадянські права від прихильників сегрегації та адептів "Ку-клус-клану".

Протестуючі в Лос-Анджелесі (фото: Getty Images)

Політичні опоненти Трампа, зокрема, губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом, називають дії Трампа "незаконними" та "навмисне провокаційними".

"Трамп хоче порушити Конституцію і втручатися у справи будь-якого штату, який йому не подобається. Це прямий крок до авторитаризму", – заявив Ньюсом.

Він наголосив, що місцева поліція була здатна впоратися з протестами, і розгортання Нацгвардії було непотрібним. Своєю чергою, Мер Лос-Анджелеса Карен Басс заявила, що присутність військових лише "провокує населення" і загострює ситуацію.

Трамп виправдав розгортання Нацгвардії необхідністю "відновлення закону та порядку", стверджуючи, що без військової присутності Лос-Анджелес "горів би". А приміром міністр внутрішньої безпеки США Крісті Ноем звинуватила демократів у "м’якій" політиці щодо імміграції та протестів. А розгортання військ, за її словами, було виправданим для забезпечення безпеки.

Протести поступово переходять від локальних сутичок до більш скоординованих і масових акцій. Проте їх подальша динаміка залежить від надто великої кількості чинників. Ключовий – дії правоохоронних органів. Та поки що протести дають змогу обом таборам здобувати політичні бали. 

Демократам та Ньюсому – здобувати прихильність лівоналаштованої молоді на критиці "незаконних" дій Трампа. Водночас губернатор Каліфорнії перебуває у складному становищі. Якщо протести затягнуться, він може здобути імідж "слабкого" і втратити підтримку поміркованих виборців середнього класу, яких він намагається відвернути від Трампа. 

З іншого боку, президент США і республіканці використовують цю ситуацію, аби показати, що вміють наводити порядок. До того ж боротьба з нелегальною міграцією була головною темою Трампа на виборах.

Опитування YouGov/CBS News, проведене 4-6 червня – до протестів – засвідчило, що 54% американців підтримують програму депортації Трампа, спрямовану на іммігрантів без документів, крім того, 51% схвалює проведення обшуків агентами ICE.

Опитування YouGov, проведене 9-10 червня – вже після початку протестів –показало, що лише 34% американців підтримують відправку морських піхотинців до Лос-Анджелеса, тоді як 47% – не схвалюють. При цьому, 56 % вважають, що ситуацію повинні вирішувати органи влади штатів та місцевого самоврядування, а не федеральний уряд.

Разом з тим, для команди Трампа важливо "не перегнути палицю", аби його дії не сприймалися як авторитарні поміркованим електоратом. Втім, поки що все виходить навпаки. 

При написанні матеріалу використовувались заяви американських політиків, дані соціологічних опитувань, публікації CNN, Politico, The New York Times, The Newsweek.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.