Європейський механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) є непропорційним і дискримінаційним для України, яка перебуває у стані війни. З 2026 року він передбачає запровадження вуглецевого мита на продукцію з високим рівнем викидів CO₂.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву експерта з питань енергетики "Українського інституту майбутнього", доктора економічних наук Адріана Прокіпа.

"Ну, власне, цей CBAM, цей механізм вуглецевого коригування він передбачає додаткове вкладання митом, окремих груп товарів, в залежності від того, скільки вуглецю було емітовано в процесі виробництва цих товарів", - пояснив Прокіп.

Він додав, що CBAM стосується ключових експортних позицій України - металургії, цементу, добрив та електроенергії. І саме до ЄС спрямована найбільша частка українського експорту.

"В умовах, коли Україна у війні, і українська економіка, і без того страждає, питання - наскільки виправданим є запровадження стосовно України CBAM на фоні намірів і прагнень, і заяв про підтримку України і української економіки під час війни", - наголосив експерт.

За його словами, Україна має об’єктивні підстави для пом’якшення чи відтермінування дії CBAM. Зокрема, через структуру енергетичного балансу:

"75% української електроенергії - це вуглецево-нейтральна електроенергія. Тобто атомні електростанції, великі гідроелектростанції, сонце, вітер, малі гідроелектростанції. Ця генерація забезпечує 75% виробництва електроенергії в Україні", - нагадав Прокіп.

Однак навіть цей факт не може бути врахований  через технічні обмеження:

"Компенсувати ці викиди тим, що у нас є, наприклад, велика частка відновлюваного енергосектору, ми не можемо. Тому що, скажімо так, незважаючи на те, що ми імплементували механізм гарантії походження електроенергії, ми наразі його не можемо застосувати", - зазначив експерт. 

Причина - Україна ще не завершила повне об’єднання ринків електроенергії з ЄС (market coupling), проте ключ до рішень - у руках уряду, нагадав Прокіп.  

"Для рішення Європейської комісії треба, щоб хтось її про це попросив, мабуть, це має бути уряд", - підкреслив експерт.

За його словами, наразі зростає тиск на Кабмін із боку бізнес-асоціацій та громадських організацій, щоб запустити процес звернення до Єврокомісії.

"Представники Міндовкілля повідомляли, що начебто буде для України ця відстрочка по CBAM, але офіційних заяв зі сторони Євросоюзу наразі ще не було", - зазначає Прокіп.

Нагадаємо, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, гендиректорка "Офісу сталих рішень" Людмила Циганок заявила, що "вуглецеве мито" CBAM загрожує економічній безпеці України і ставить під сумнів реальність "зеленої трансформації".

Додамо, заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка раніше заявив, що офіційне звернення щодо відтермінування CBAM уже готується. Міндовкілля, у свою чергу, заявило, що уряд формує спільну позицію для офіційного звернення до Єврокомісії.

Крім того, за словами президента Українського союзу промисловців і підприємців Анатолія Кінаха, європейський механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), який передбачає запровадження "вуглецевого мита" з 2026 року є серйозною загрозою для промисловості України. Якщо нові правила застосують без адаптаційного періоду, наслідки для української економіки, ослабленої війною, можуть бути катастрофічними.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.