Рекордний штраф за порушення антиросійських санкцій. Урок для України

Майже щотижня світ дізнається про нові порушення антиросійських санкцій. Порушники намагаються уникнути покарання, переслідуючи корисливі мотиви, але останні новини доводять зворотне.
Роль США
12 червня Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) наклало штраф у розмірі понад $215 млн на американську венчурну компанію GVA Capital Ltd за порушення антиросійських санкцій. Це рекордна сума для подібних справ. Попри накладені санкції та блокування активів російського олігарха Сулеймана Керімова, компанія свідомо управляла його інвестиціями з квітня 2018 по травень 2021 року, знаючи про їх статус.
На жаль, на відміну від кримінальної відповідальності, законодавчий механізм передачі цивільних штрафів для потреб України в США наразі відсутній. Попри активну адвокацію необхідних змін, їх подальша доля залишається невизначеною через зміну пріоритетів нової адміністрації Білого дому.
Водночас завдяки прийнятому у 2023 році законодавству США все ще може передавати Україні активи, конфісковані в межах кримінальних переслідувань порушників санкцій, як це було у випадку конфіскованих $5.4 млн олігарха Малофєєва, та стягнутих $500 000 по кейсу By Trade OU.
Інші країни-партнери також не відстають
Нещодавно у Канаді вперше звинувачено особу у порушенні антиросійських санкцій. Антон Трофімов постачав Росії матеріали, які можуть бути використані для виробництва зброї. А естонський суд засудив журналістку Світлану Бурцеву до 6 років позбавлення волі за порушення міжнародних санкцій та державну зраду. Вона працювала на російську медіакомпанію, керівником якої є підсанкційний Дмитро Кісєльов.
Слід наголосити, що ефективність боротьби з порушенням та обходом санкцій в ЄС лише зростатиме, зокрема завдяки вимогам Директиви ЄС, яку держави-члени повинні були імплементувати до 20 травня цього року. Ці зміни унеможливлять проведення фінансових операцій в обхід санкцій через країни з слабким законодавством. Єдині стандарти кримінального переслідування також сприятимуть міжнародній взаємодії та координації, посиленню звітності та поліпшенню відстеження активів. Окрім того, завдяки внесенню змін до іншої Директиви ЄС щодо конфіскації та повернення активів, з’являється реальний шанс, що стягнуті з порушників санкцій активи будуть передані Україні.
Може йтися про десятки мільйонів євро щорічно. Так, у Литві на криптовалютного оператора Payeer накладено штраф у розмірі €8,23 млн за порушення міжнародних санкцій, а нідерландська компанія Dieseko Group BV виплатила €1,78 млн за участь у будівництві Кримського мосту. У Німеччині ж вилучено близько €15 млн внаслідок проведення обшуків у двох провадженнях щодо порушення санкцій.
Чи наздожене Україна такий "тренд"?
Звучить абсурдно, але на 11 році існування Закону "Про санкції", персональної відповідальності за їх порушення, зокрема й кримінальної, наразі не передбачено. Це дозволяє підсанкційним поплічникам Кремля виводити значні кошти, які б могли слугувати Україні та компенсації жертвам, уникаючи відповідальності.
Реальний шанс виправити цю ситуацію та наблизитись до практики партнерів з’явився внаслідок реєстрації законопроєкту №12406, який наразі підтриманий ВРУ за основу та доопрацьовується до 2 читання. Слід зазначити, що вказаний законопроєкт розроблявся широким колом залучених експертів від різних державних органів та громадськості та відповідає вимогам згаданої Директиви. Проведені публічні експертні дискусії підтвердили підтримку такої ініціативи як зі сторони бізнесу, так і юридичної спільноти.
Ухвалення законопроєкту №12406 стане важливим кроком у посиленні національної санкційної політики. Це зменшить випадки обходу санкцій, оскільки ризик покарання позбавить бажання сприяти таким діям, особливо у тих, хто забезпечує технічну можливість їх реалізації. Бізнес отримає зрозумілі межі дозволеного, що підвищить якість санкційного комплаєнсу та ретельність перевірки контрагентів. Водночас гармонізація законодавства є важливою умовою для нашого вступу до Євросоюзу.
Що стосується грошей для відбудови та компенсацій жертвам, то ухвалення законопроєкту відкриє можливості не лише стягувати активи порушників в Україні, а й налагоджувати співпрацю з правоохоронцями країн-партнерів у розслідуванні міжнародних транзакцій та поверненні конфіскованих активів.
Останні новини
