Атом замість газу

Ростатом є державним холдингом РФ, об’єднуючим понад 400 підприємств атомної галузі. Він приносить до російського бюджету щорічно мільярди доларів прибутку.

Але значення держконцерну цим не обмежується: якщо раніше Росія намагалася обплутати всіх сусідів своїми газопроводами, аби мати можливість шантажувати їх зупинкою постачання палива, то тепер Кремль покладає таку саму відповідальність на плечі Росатому.

Тож Росія проектує та будує АЕС для десятків країн світу, а з 2022 року стала особливо активно нав'язувати непропорційно великі будівництва й кредити Глобальному Півдню (котрі, до речі, він навряд чи зможе якось і колись виплатити).

Втім з початку повномасштабного вторгнення РФ до України країни ЄС стали усувати зв'язки з енергетикою країни-агресора - зокрема, і з атомною. Європейські оператори почали шукати альтернативи російському урану, а Фінляндія навіть розірвала вже затверджену угоду з Росатомом щодо будівництва нової АЕС на будівництво АЕС Ханхіківі-1.

Через це у травні 2025 року Росатом подав до арбітражного суду Москви позов до фінських Fortum та Outokumpu Corporation на 227,8 млрд рублів (2,45 млрд євро), вимагаючи відшкодування збитків при розірванні цього контракту.

Що ж, такий крок може обійтися Гельсінкі приблизно у 4 млрд євро. Але він дозволяє запобігти набагато глибшій залежності від країни-окупанта, - зауважила незалежний енергетичний аналітик Яна Фортуна у коментарі виданню Нова газета-Європа.

Втім європейських (і не лише) друзів Путіна це чомусь не лякає. Так, Угорщина ухвалила рішення продовжувати будівництво двох нових реакторів на АЕС Пакш силами Росатому, про що Путін та прем'єр-міністр країни Віктор Орбан домовилися ще у 2014 році.

Проект Пакш-II було схвалено угорським регулятором влітку 2022 року - у розпал першого року війни в Україні, пише видання, й Росатом отримав будівельну ліцензію на розширення АЕС.

Наприкінці березня 2025 року там завершилися підготовчі роботи. Якщо Угорщина тепер, станом на початок будівництва, не вийде з угоди - вона відчутно посилить атомну залежність від Росії на довгі десятиліття, попереджає Фортуна .

Загалом, кожен третій новий реактор у світі нині зводиться чи проектується саме Росатомом. А концерн цілком належить російській державі: Кремль фінансує холдинг, його голова Олексій Ліхачов , який успадкував посаду від нинішнього заступника глави президентської адміністрації Сергія Кирієнка , регулярно звітує про свою роботу безпосередньо Путіну, продовжує Фортуна .

Невже й Казахстан здався?

Але особливо тісний зв'язок із Кремлем проявляється у зарубіжних проектах Росатому: після Узбекистану (там росіяни зводять малу та велику АЕС) Росатом вирішив побудувати АЕС ще в одній центральноазійській країні.

Як повідомляє Reuters, Росатом та Китайська національна ядерна корпорація (CNNC) очолять окремі консорціуми для будівництва перших атомних електростанцій у Казахстані.

Пропозиція Росатому у заяві агентства з атомної енергії цієї країни названа "найоптимальнішою і найвигіднішою".

При цьому зазначається, що вже розпочато роботу над залученням російського державного експортного фінансування, а генедиректор Росатому підтвердив участь компанії у цьому проєкті.

Станцію збудують у селі Улкен - приблизно за 400 км на північний захід від Алмати. За оцінкою казахського уряду, будівництво цієї АЕС коштуватиме близько 12 млрд. долл.

Водночас CNNC поки що не коментувала цю співпрацю.

Нагадаємо, хоча Казахстан є одним із найбільших виробників урану у світі, він в основному залежить від вугільних електростанцій, а також частково від гідроенергетики та відновлюваних джерел. Разом із тим країна не має ядерної генерації з 1999 року, коли було виведено з експлуатації реактор БН-350 на узбережжі Каспійського моря.

Нині ж Казахстан частково імпортує електроенергію з РФ.

Перемога Росатому на конкурсі з будівництва першої атомної станції в Казахстані - це дивіденди, отримані Путіним від потепління відносин з США, пише у Facebookукраїнський юрист, державна уповноважена у АМКУ Агія Загребельська .

Адже, за її словами, ще у січні поточного року "навіть можливість мінімальної участі Росатому в консорціумі, що будуватиме станцію, вважалася величезною перемогою для Москви".

Серед причин, по яким Росатому в Астані були не раді - репутаційні ризики; посилення санкційного тиску; безпекові питання; вища в два рази ціна за китайського учасника тендеру, - пояснила вона.

"В Туреччині та Єгипті Росатом не дотримується узгоджених строків будівництва саме через санкційний тиск на ланцюги постачання. В Бангладеш довелося змінювати модель фінансування також через санкційні обмеження", - зауважила експерт.

Тож обрати Росатом для Казахстану зараз - це знову-таки підписатися під залежністю проекту від Росії на десятки років, продовжила вона.

"Ідучи на це, Казахстан демонструє впевненість, що санкції не будуть перешкодою. Вигоди Москви від потепління відносин з США очевидні. Це і критично необхідні зараз для РФ фінансові ресурси, і послаблення санкційного тиску, і відновлення геополітичного впливу. Проте, що отримав Вашингтон - залишається незрозумілим. Все більше політика America first стає схожою на Russia first", - наголосила Загребельська .

"Угода" vs  війна

При цьому у власні "ядерні ігри" грає нині не лише РФ, а й Сполучені Штати - правда, у США трохи інша гра.

Адже попри намагання Ізраїлю знищити іранську ядерну програму, прихильник російського диктатора, президент США Дональд Трамп все ще хоче ядерної угоди з найближчим партнером і союзником агресивної Росії - Іраном.

І це - незважаючи на розгорнутий військовий конфлікт між Єрусалимом та Тегераном саме через "ядерку".

"Звичайно. Ми займаємо оборонну позицію в регіоні, щоб бути сильними в прагненні до мирної угоди. І ми, звичайно, сподіваємося, що так і буде", - заявив нещодавно міністр оборони США Піт Гегсет , повідомляє The Times of Israel.

Глава Пентагон також розповів, що прямує до Ситуаційної кімнати Білого дому, аби зустрітися з Трампом і його командою з національної безпеки на тлі напруженості на Близькому Сході, оскільки президент США достроково повертається із саміту G7.

Міністр не уточнив, що стало приводом для зустрічі, але, за його словами, ці дії спрямовані на "забезпечення безпеки громадян" США.

Тим часом Іран готується до виходу з Угоди про нерозповсюдження ядерної зброї.

Ірина Носальська