50-річний боєць 128-ї бригади Василь на псевдо «Лапа» спочатку потрапив у полон до двох окупантів, переночував з ними в окопі, а на ранок їх знищив. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на сторінку 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.

Зазначається, що чоловік служив у 128 бригаді з перших днів повномасштабної війни. Тривалий час був солдатом, кулеметником, а віднедавна – молодший сержант, командир відділення в піхотній роті. На війні отримав три поранення й багато контузій, але має за плечима дуже багато досвіду.

«Наші позиції – в посадці позаду зруйнованого обстрілами села, до росіян звідти десь півтора кілометра. Якийсь час на цій ділянці було затишшя, але з досвіду я знав, що це не до добра. Тому як слід облаштував свій окоп, а поруч у кущах сховав кілька гранат. Вогневі точки розташовані на певній відстані, я як старший групи був окремо. Періодично доводилося йти на іншу позицію, трохи в тил, де є генератор і екофлоу, щоб віддати на зарядку павербанки та акумулятори до рації і взяти з собою заряджені. Так було й того разу. Але по дорозі назад, коли я вже майже дійшов до своєї точки, з кущів несподівано вискочили двоє росіян і, навівши автомати мені в голову, крикнули: «Сдавайся! Жіть хочеш?», – розповів воїн.

Росіяни забрали у чоловіка зброю, зв’язали руки за спиною і залізли в його ж окоп, де Василеві довелось провести з ворогом цілу ніч. Окупанти поводились самовпеневно, постійно спілкувались по рації зі «своїми». У цей же час Василь намагався звільнити руки за спиною: першого разу це помітили і зав'язали міцніше.

«Я розумів, що треба щось придумати, поки їх (окупантів – «Главком») двоє, бо далі буде набагато важче. Росіянин помітив, що обдумую щось, і спитав: «О чьом думаєш?» – «Та думаю, як буде далі, куди ви мене поведете». Вони вже не сприймали мене як загрозу й навіть самі розв’язали руки, коли я сказав, що затерпли», – розповів він

Зранку українська аеророзвідка перевіряла передові позиції, і дрон завис прямо над накритим гілками й ковдрою окопом. Росіяни залишили біля окопу свої рюкзаки й плащі. Їх треба сховати в кущі, бо якщо аеророзвідники щось запідозрять, позиції окупантів накриють мінами й артилерією.

Василь вийшов з окопу, зібрав їхні речі, сховав у кущах і непомітно взяв звідти заздалегідь заховану гранату Ф-1. Тоді висмикнув чеку й підійшов до окопу, наче намагаючись залізти.

«Один із росіян відсунувся й переклав автомат, інший теж змушений був відсунутися вбік. Тоді я кинув гранату їм під ноги й почав тікати», – додав військовий.

Один з окупантів вистрелив, і куля зачепила «Лапу», але вилетіла, не пошкодивши кістки. Тим часом в окопі стався вибух. Поранений Василь, хоч і кульгаючи, але бігом добрався до сусідньої позиції, попросив аптечку, сам затампонував рану й розповів, що сталося. Позицію одразу накрили мінометами.

А далі поранений Василь у супроводі товариша кілька кілометрів ішов до точки евакуації, звідки бойовий медик доставив його в стабілізаційний пункт бригади.

Нагадаємо, нещодавно полонений окупант здивував причиною, через яку пішов воювати.