Серед них – колишні високопосадовці мерії, бізнесмени, включно з відомими фігурантами. Вони мають віддати державі та громаді активів на рекордний мільярд гривень і сплатити гігантські штрафи, але… чому ж вони вийшли на волю? Дізнайтеся, хто стояв за цією схемою, як вони заволоділи Одеським аеропортом і що змусило їх "співати" перед слідством. 

Про це пише портал Акценти. 

Масштаб корупції: як Одеса стала "годівницею" для обраних

12 червня Вищий антикорупційний суд поставив крапку в одній з найбільших корупційних справ останніх років в Україні. Йдеться про організоване злочинне угруповання, яке, за даними слідства, встановило фактичний контроль над ухваленням рішень в Одеській міськраді та отримувало неймовірні прибутки від місцевих бізнесів. Це була справжня "сітка", що оперезала місто і витягувала з нього гроші, немов із бездонної кишені.

Центральним епізодом справи стало незаконне заволодіння у 2011 році Міжнародним аеропортом "Одеса", вартість якого оцінюється у понад 118 мільйонів гривень. За даними правоохоронців, ця група бізнесменів не лише прибрала аеропорт до рук, а й отримувала колосальні доходи від його діяльності протягом 2012-2022 років – понад 2,5 мільярда гривень. Це справді приголомшливі цифри, які показують масштаби тіньових оборудок.

Хто "диригував" оркестром: головні фігуранти та їхня роль

У центрі цієї грандіозної схеми, за даними слідства, стояли відомі бізнесмени Борис Кауфман та Олександр Борухович, які проходили у справі як організатори. Їхні імена вже давно асоціюються з певними тіньовими впливами в Одесі.

Серед учасників схеми, які безпосередньо допомагали провертати ці оборудки, фігурували колишні високопосадовці та інші довірені особи:

• Колишній міський голова Одеси – Олексій Костусєв.
• Ексзаступник одеського мера – Михайло Кучук.
• Директор ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент» – Олексій Кочанов.
• Довірена особа Кауфмана – Костянтин Єфремов.
• Співвласник фірми «Кліар-Сіті» – Петро Багрій.
• Раніше було затверджено угоду з колишнім заступником одеського міського голови – Анатолієм Орловським, який теж "співав" перед слідством.

Цей список чітко показує, що схема була організована на високому рівні, залучаючи як представників влади, так і впливових бізнесменів.

Рекордні відшкодування та гігантські штрафи: плата за гріхи

Затверджені судом угоди про визнання винуватості стали справді безпрецедентними для України. Це рекордна угода за всю історію подібних домовленостей:

• Засуджені мають сплатити 150 мільйонів гривень до бюджету міськради.
• Повернути громаді 2488 одиниць майна.
• Забезпечити, щоб частка міста у статутному капіталі міжнародного аеропорту "Одеса" не зменшилася.
• Передати державі та громаді активів на суму понад 1 мільярд гривень!

Окрім цього, передбачено добровільну сплату 126 мільйонів гривень на потреби Збройних сил України, з яких 20 мільйонів вже перераховано. Також конфісковано понад 6 мільйонів гривень, 582 тисячі доларів, 6 тисяч євро та 6 об’єктів нерухомості, включно з розкішною 700-метровою квартирою в центрі Одеси.

Суд призначив обвинуваченим строки позбавлення волі від 7 до 8 років, а також штрафи на загальну суму понад 400 мільйонів гривень. Найбільший штраф – 204 мільйони гривень – це максимум за чинним законодавством. Інший фігурант має сплатити 102 мільйони гривень, ще двоє – понад 30 мільйонів гривень кожен.

Парадокс правосуддя: як злочинці уникли в'язниці

І тут починається найцікавіше, що викликає неоднозначну реакцію в суспільстві: попри значні строки ув'язнення та величезні штрафи, усі семеро фігурантів були звільнені від відбування покарання з іспитовими строками. Причина – їхня співпраця зі слідством та надання викривальних свідчень. За деякими епізодами також застосовано строки давності, що стало додатковим аргументом для умовного покарання.

Це рішення суду викликає багато питань. З одного боку, співпраця зі слідством є важливим інструментом для розкриття масштабних корупційних схем і притягнення до відповідальності головних організаторів, адже "верхівку" мафіозних структур часто дуже важко дістати. З іншого боку, для багатьох українців, які щодня бачать несправедливість, умовне покарання за такі злочини може здатися занадто м'яким, особливо на тлі тих мільярдів, що були "відмиті" з кишень громади.

Ця справа – яскравий приклад того, що корупція в Україні залишається глибокою проблемою, але боротьба з нею дає свої плоди. Хоч і з певними компромісами, але держава повертає вкрадені активи та карає винних, змушуючи їх платити за зруйноване довір'я та завдані збитки.