Верховна Рада прийняла багатостраждальний президентський законопроєкт про множинне громадянство. Підтримка цієї ідеї була в залі не одностайною – 243 голоси. Президентська фракція дала 177 голосів, причому сім «слуг» утрималися, а два були проти. На допомогу традиційно прийшли депутатські групи «Довіра», «За майбутнє» та колишні нардепи з ОПЗЖ. «Голос» розділився в цьому питанні, але докинув дев’ять голосів.

Ідею множинного громадянства Володимир Зеленський виношував ще до великої війни, у 2021 році: йшлося про те, аби дати можливість отримати паспорти з тризубом українцям, які проживають за кордоном. Президент вніс відповідний законопроєкт у Верховну Раду, він отримав висновки парламентських комітетів, але на цьому все й завершилося.

Проте президент ідею не закинув, в січні 2024-го вніс новий законопроєкт №10425 «Про деякі питання у сфері міграції щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України», а в серпні ще один – №11469 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України». Зокрема, в нових варіантах додалася новація щодо спрощення отримання українського паспорта для іноземців, які проходять військову службу в Україні. Обидві ініціативи були подані президентом як невідкладні, і у грудні 2024-го проєкт №11469 був прийнятий за основу. До другого читання мали бути враховані, зокрема, зауваження Світового конгресу Українців. Також окремим голосуванням депутати тоді доручили запитати думку Конституційного суду щодо цього законопроєкта.

18 червня було прийнято остаточне рішення, і мало сумнівів, що закон підпише президент. Завдяки цьому голосуванню багато хто згадав про існування в Україні нещодавно створеного Міністерства єдності, воно переймається діючими громадянами України, які виїхали за кордон. Його голова Олексій Чернишов назвав сьогоднішній день історичним та відзначив, що це – важливий крок до збереження та відновлення зв’язку з мільйонами українців у світі. Також міністр нагадав, що практика множинного громадянства є нормою в Євросоюзі та 130 демократичних державах.

Очільниця партії «Слуга народу» та голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олени Шуляк була більш красномовною. Вона зазначила, що закон про множинне громадянство допоможе зберегти звʼязки з Батьківщиною українців, які виїхали за кордон під час війни, та залучати інвестиції з-за кордону.

«Мета законопроєкту – протидія демографічній кризі, міграції та викликам війни. Це – крок до збереження української нації, її інтеграції до європейської правової спільноти», – зазначила голова президентської партії. Вона додала, що 90% українців за кордоном перебувають у країнах, де дозволено множинне громадянство. При цьому, за словами Шуляк, новий закон лише визнає реальність, яка і так існує, і прибирає «сіре поле»: «Особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території нашої держави визнається лише громадянином України».

Водночас, Шуляк спробувала спростувати аргументи противників множинного громадянства. Зокрема, вона акцентувала на тому, що чинне законодавство забороняє множинне громадянство з державою-агресором. Добровільне набуття російського громадянства є підставою для втрати українського, окрім випадків примусової паспортизації на тимчасово окупованих територіях. Також нардепка запевнила, що роздачі паспортів всім підряд не буде, для їхнього отримання треба виконати певні кваліфікаційні вимоги: знання української мови, історії, Конституції (щоправда, іспити можна скласти вже після отримання громадянства – «Главком») і підтвердження зв’язку з Україною.

Найбільш чутливі моменти – військові обов’язки та можливість купувати українську землю – як запевняє Шуляк, також враховані. Військові обов’язки, зокрема, і відповідальність за ухиляння від них чинні для всіх громадян України без винятку, а новий закон не скасовує чинне земельне законодавство.

Щоправда, все впирається в механізми контролю – і тут до закону про множинне громадянство багато питань. Власне, на них звертає увагу опозиція. Так лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко вже назвала потенційних нових українських громадян «онлайн-народом», а сьогоднішній день – «страшним для України»: Закон, який веде до втрати нашої ідентичності – мови, культури, традицій. Закон, який дозволяє подати заяву на громадянство у системі онлайн, заповнивши декларацію про визнання себе громадянином України… І потім ці люди, «громадяни» на аутсорсингу, навіть не перетинаючи нашого кордону, отримають право голосувати, користуватися соціальними пільгами, право купувати землю…»

Обурило Тимошенко й те, що ухвалення закону відбувалося під гаслами спрощення процедури отримання українського громадянства іноземцям, які сьогодні на фронті. Хоча вони можуть отримувати за вже давно діючим законом.

Ще один суттєвий аспект – як бути з нормою Конституції, що допускає лише єдине громадянство? Це якраз той випадок, коли президентські юристи прочитали Основний закон так, як цього вимагала політична доцільність. Норму про єдине громадянство вони бачать так, що в межах України громадянин не може мати громадянство окремих адміністративно-територіальних одиниць. Є ще одна трактовка, за якою особа з кількома паспортами визнається у правовідносинах з Україною виключно українським громадянином. Поставити крапку у цих юридичних іграх мав би Конституційний суд, але його позиція досі невідома. 

Що ж змінюється

Громадяни України відтепер зможуть мати паспорти інших держав – але не всіх. Звісно, серед них не може бути Росії та того невеликого пулу її сателітів, які не визнали територіальну цілісність України на кшталт Білорусі, КНДР, Венесуели, Сирії, Нікарагуа тощо.

Множинне громадянство визнаватиметься, зокрема, у випадках:

• набуття громадянства українською дитиною за правом народження чи усиновленні іноземцями;
• шлюбу громадянина України з іноземцем;
• за досягнення українцем повноліття та автоматичного отримання (або отримання за спрощеною процедурою) громадянства іншої країни.

Громадяни деяких країн зможуть отримувати українське громадянство у спрощеному порядку. Перелік «дружніх» держав в законі не визначений, його ще має розробити Кабмін. Передбачається, що в ньому будуть країни Євросоюзу, Британії, країн, де є велика українська діаспора (Канада, США) та інші держави, які дотримуються санкційного режиму проти держави-агресора.

Громадянин іншої держави має подати спеціальну декларацію, у якій визнає себе громадянином України і при цьому в нього залишиться право зберегти інше громадянство. Важливий момент: для держслужбовців і суддів множинне громадянство заборонено.

За спрощеною процедурою можуть набути громадянство України нащадки українців, які проживають в Україні протягом одного року (цей термін був скорочений з п’яти років на прохання Світового конгресу українців). Так само рік для отримання громадянства мають прожити в Україні іноземці-добровольці. 

Остаточне рішення щодо надання громадянства прийматиме президент.

Співрозмовники «Главкома» в президентській партії визнають, що не очікують черги від іноземців, які захочуть в умовах війни приїжджати в Україну бодай на рік – тим більше з варіантом потрапити під мобілізацію. Тому закон в першу чергу спрямований на тих громадян України, які осіли за кордоном та задумуються на отримання іноземного громадянства для себе та своїх дітей. Але це вже несе інші ризики.

Нардеп від фракції «Голос» Андрій Осадчук в коментарі «Главкому» зазначив, що такі заходи можуть призвести до зворотних результатів: «Замість того, щоб шукати інструменти повернення вимушених біженців в Україну, ми дали чіткий сигнал мільйонам людей, що вони можуть спокійно займатися отриманням нового громадянства і Україна це вітає. Напевно, концепція множинного громадянства стане моральним виправданням для мільйонів людей, які не захочуть повертатися. Раніше сотні тисяч людей мали другий чи навіть третій паспорт, але це не афішували, зараз це стане нормою».

Павло Вуєць, «Главком»