"Два-три тижні"

13 червня Ізраїль, в рамках операції "Народ як лев", атакував військові та ядерні об'єкти Ірану. Під час обстрілу були ліквідовані високопоставлені офіцери та спеціалісти, які причетні до розвитку ядерної програми Тегерана. Відтоді обидві країни щодня обмінюються жорстокими обстрілами.

Не виключено, що в кампанію може втрутитись Америка. Як пише видання Bloomberg, США можуть завдати удару по Ірану найближчими днями. За словами осіб, знайомих із ситуацією, старші посадовці вже працюють над створенням інфраструктури, яка дозволить США безпосередньо втрутитися в конфлікт, що триває між Ізраїлем та Іраном.

За інформацією джерел, які побажали залишитися анонімними, деякі урядові відомства вже почали внутрішню підготовку до можливого удару, який може бути здійснений вже цими вихідними (21-22 червня).

Президент Дональд Трамп, який останні дні активно коментує розвиток конфлікту, натякнув на можливість застосування сили, але уникає чітких заяв.

Водночас джерело, ознайомлене з розвідувальною інформацією, у коментарі для ABC News повідомило, що Трамп дедалі впевненіше налаштований на можливість завдати військового удару по іранському ядерному об’єкту - заводу зі збагачення урану у Фордо.

За словами джерела, йдеться не про один авіаудар, а про цілу серію цілеспрямованих атак по об’єкту:

"Уже почалася підготовка до цього сценарію",- заявило джерело, зазначивши, що питання обговорюється на оперативному рівні.

Але на офіційному рівні в Білому домі просять почекати декілька тижнів до ухвали остаточного рішення. За словами прессекретаря Каролін Левітт , існує ймовірність переговорів з Іраном, які "можуть відбутися або не відбутися в найближчому майбутньому".

Прессекретар також відзначила, що Білий дім налаштований на дипломатичне розв'язання питання з Іраном, але пріоритетом є забезпечення того, щоб Тегеран ніколи не зміг отримати ядерну зброю.

"Президент завжди зацікавлений у дипломатичному вирішенні... якщо є шанс для дипломатії, президент завжди ним скористається... Але я додам, що він не боїться використовувати і силу",- зауважила Левітт.

Іран vs. США

Нагадаємо, що Трамп не вперше погрожує Ірану, і загалом, з цією країною він має непрості особисті стосунки. 13 липня 2024 року на тоді ще кандидата в президенти було скоєно замах, а вже 17 липня CNN із посиланням на джерела у владних структурах повідомило, що замах готували саме в Ірані. Чому? Бо іранська влада вважає Трампа відповідальним за вбивство генерала і командувача Корпусу вартових ісламської революції Касема Сулеймані у 2020 році.

5 лютого 2025 року Трамп навіть надав своїм радникам інструкції щодо знищення Ірану в разі його вбивства Тегераном.

Але зараз президент Штатів, схоже, вибрав обережну стратегію, хоч американці і нарощують присутність в регіоні. Так, третій есмінець ВМС США увійшов у східну частину Середземного моря, а друга авіаносна ударна група США прямує до Аравійського моря.

Як зауважує заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов в ефірі Еспресо, є два фактори, що стримують Трампа атакувати Іран зараз. Перший - електоральний, тобто підтримує населення чи не підтримує цю атаку. А більшість американців явно проти нової Близькосхідної війни, і це найбільше зупиняє Трампа, каже Данилов.

Другий фактор - президент прагне продемонструвати перемогу і в історії з ударом по Ірану боїться схибити.

Про ці страхи Трампа писало і видання The Guardian. Мовляв, американський лідер не наважується завдати удару по Ірану, бо сумнівається в ефективності бункерної бомби, яка має знищити іранський завод зі збагачення урану Фордо, розташований глибоко під землею.

"І якщо там буде невдача, то це може обернутися навпаки для Сполучених Штатів великою мильною бульбашкою. (…) Це проблема, тому що немає розуміння, наскільки ефективно можна завдати саме такого одного комбінованого безпосередньо удару, щоб тут це навіть не знищило ядерну програму Ірану, а щоб це стало тією фішкою доміно, яка б запустила дійсно падіння режиму Аятолла в Ірані",- каже голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко в ефірі Еспресо.

Також не варто списувати з рахунків погрози Ірану. 18 червня аятола Алі Хаменеї пригрозив, що можливе військове втручання США у конфлікт з Ізраїлем матиме серйозні непоправні наслідки. The Telegraph пише, що Європу можуть сколихнути теракти після американських ударів, а NYT – що Тегеран може перейти до створення ядерної зброї у разі зростання військового тиску на Ісламську Республіку.

Тому перед Трампом стоїть важкий вибір, пише у колонці для NV політичний аналітик Ігар Тишкевич . Експерт переконаний, що залучення США у війну як повноцінного учасника можливе. Але більш імовірним (хоч і ненабагато) йому здається сценарій переговорів і переукладання ядерної угоди.

Чого ж боїться Трамп? По-перше, пише Тишкевич, перекриття Ормузької протоки і проблеми в логістиці приблизно для 25% нафти і приблизно для 30% СПГ. По-друге - безпека американських громадян, як цивільних, так і військових, що знаходяться в Іраку.

"Таким чином, обравши силовий варіант, Трамп ризикує отримати додаткові проблеми в регіоні, смерть американських солдатів і, можливо, стрибок цін на нафту. Що вкрай неприємно для його виборця, у якого один із критеріїв оцінки ефективності адміністрації - ціна галона пального на заправці", - пише Тишкевич.

Варіант угоди з Іраном виглядає кращим, зауважує він. І підписання її як "успіх" можуть подати обидві сторони.

Але зважаючи на особистість Трампа, війна може спалахнути в будь-який момент. Експерти міркують, як в такому випадку діяти Україні.

Америка вже не "First"

Гіпотетичне військове втручання США в Ірані матиме складні та переважно негативні наслідки для України, кажуть експерти, і цей сценарій вкрай небажаний для України. Вони прогнозують ймовірне зменшення західної допомоги, відволікання глобальної уваги, зміцнення фінансових позицій Росії (через ріст цін на нафту) та створення більш сприятливих умов для агресивних дій РФ на українському фронті. Хоча аналітики і не виключають зменшення поставок іранського озброєння для Росії, що є невеликим, але плюсом.

Але мінусів все ж більше. Як зазначив колишній співробітник Служби безпеки України, військовий експерт Іван Ступак в ефірі 24 Каналу, на тлі подій на Близькому сході війна в Україні вже втрачає свою актуальність для США.

Ступак додав, що наразі західні ЗМІ вже повідомляють про нестачу систем ППО в Ізраїля. На тлі чого країна навряд зможе довго відбивати атаки Ірану. У американців теж не бездонні запаси ПРО. На думку Ступака, в разі негативного сценарію, США навіть можуть почати вимагати від України повернути системи Patriot.

Мінуси для України називає і головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус . По-перше, це стрибок цін на нафту, по-друге - тривале протистояння на Близькому Сході з однієї сторони відвертатиме увагу від України та забиратиме ресурси.

"Водночас чим більше затягнеться конфлікт між Ізраїлем та Іраном, тим більшою буде ймовірність, що у Дональда Трампа сформується розуміння про модерну вісь зла, до якої входить Іран, Росія та КНДР", - зауважив Ус в ефірі 24 каналу.

До цікавих висновків по ситуації доходить Марко Копил, аналітик ADASTRA , в своєму Telegram-каналі. Він зауважує, що у всій ситуації навколо США та Ірану найбільше наводить тугу той факт, що Трамп буквально за кілька днів видозмінив доктрину "America First": від обіцянок ніколи не вплутуватися у війни до готовності знищити ядерну програму Ірану.

При цьому Такер Карлсон, Марджорі Тейлор Грін, Стівен Беннон та інші, які критикують можливе втручання в ізраїльсько-іранську війну, виявилися послідовнішими за Трампа, пише Копил. На його думку, навіть такі, не найприємніші в світі персонажі, мають моральний (або аморальний) компас, в рамках якого їхні ідеалістичні очікування розбилися об сувору реальність, де Трамп просто робить те, що хоче.

"А чому все це наводить тугу? Тому що подібна пластичність "America First" могла б бути застосована щодо України. Просто Трамп усе ще цього не хоче", - пише аналітик.

І цей факт тільки обтяжує бездіяльність американського президента, доходить до висновку він.

Валерія Шипуля