Мовознавиця Ольга Васильєва роз'яснила особливості вживання слів «етер», «ефір», «зефір» та «кефір», відповідаючи на питання читача Михайла Дубчака щодо сучасного правопису. Вона пояснила, чому «етер» і «ефір» є варіантами, тоді як «зефір» і «кефір» зберігають літеру «ф». Про це вона розповіла у рубриці «Мовне питання» «Главкома».

Ольга Васильєва зазначила, що у «Словарі російсько-українському» Уманця і Спілки (1893–1898) слово «эфирный» вже перекладалося як «етерний, летучий». Сучасний правопис також дозволяє використовувати обидва варіанти – «ефір» і «етер», керуючись § 123 «Буквосполучення th у словах грецького походження».

Це правило стосується слів, узвичаєних в українській мові, де буквосполучення th з грецької мови може передаватися як «ф» або «т». Прикладами такої варіантності є: анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, кафедра і катедра тощо.

Мовознавиця підкреслила, що у слові «зефір» в оригіналі стоїть літера фі (zέφυρος), а не тета. Тоді як у слові «етер» – тета (αιθηρ).

Що стосується слова «кефір», то воно взагалі має тюркське походження. Васильєва наголосила, що правило про th поширюється лише на грецизми.

Саме тому, за її словами, ми маємо «етер», але незмінні «зефір» та «кефір».

Нагадаємо, у сучасному українському мовленні часто побутує хибна думка, що слово «роковини» слід вживати лише щодо сумних дат, тоді як «річниця» – для позитивних подій. Проте це не відповідає історичним та словниковим нормам української мови. 

До слова, у сучасному українському мовленні часто виникає питання щодо правильного вживання прислівників «українською» та «по-українському». Мовознавиця Ольга Васильєва у рубриці «Мовне питання» «Главкома» роз'яснила нюанси їх використання, наголосивши на багатозначності варіанту «по-українському».

Мовознавиця зазначила, що прислівник «по-українському» часто викликає здивування або навіть відторгнення у деяких мовців через недостатню обізнаність. Однак, за її словами, це цілком коректна лексема.