Про це він розповів на каналі «UKRAINE THE BEST».

Як розповідає гість програми, до 125-ліття Львівської опери вийде 3-томник: перший присвячений львівському театру за часів Австро-Угорщини, другий – за часів радянської, німецької і знову радянської окупації, і третій – за часів незалежної України. Так, констатує він, Львівська опера пережила стільки окупацій, але ніколи не зупинялася.

«Під час німецької окупації були українські вистави, вони йшли, щоправда, були і вистави тільки для німців. Але якщо порівнювати сьогоднішньому окупацію наших територій, де все українське – від церкви до всього – викорінено, так от принаймні ця окупація (ред. – німецька) відрізнялася тим, що дозволялася і українська мова, і українські вистави, і українська культура якось все ж таки існувала. Якщо брати вже радянський період, то тут дуже цікаво експортувалися російські назви. Наприклад, була опера «Тихий Дон» - дуже «актуально» для Львова», - розповідає Василь Вовкун .

Щодо Австро-Угорщини, зазначає він, то часто можна зустріти думку, що це найгуманніша імперія, і справді цісар дав дозвіл на будівництво Львівської опери, але гроші тоді збирало місто, і тут був весь репертуар Вагнера. За словами режисера, насправді була проведена велика робота: довелося змінити русло річки, це був буквально перший бетон у Європі, вперше провели світло, сцену поділили на сегменти, які піднімалися та опускалися.

«Тому Львівська опера справді має довгий шлейф такий. І вона починалася саме як модерністська опера. На той час вона була найбільшою оперою Європи, всі інші театри відразу після 1900-го року почали рости, і кожен старався бути більшим. Але на момент відкриття це була найбільша опера», - підсумовує Василь Вовкун .

Як повідомляв Знай.ua, Міхіна про стиль роботи Івана Урвиського: «Він дає актору неймовірно багато волі».

Також Знай.ua писав про те, що Клочка розповіла, чим український авангард відрізняється від європейського.