Чому немовлят в Україні не показують до хрестин: що стоїть за цією традицією

У традиційній українській культурі існує чітке правило: не показувати дитину до хрестин. Багато родин досі уникають публічних фото немовлят, керуючись страхом перед "лихим оком" або поганим впливом.
Що стоїть за цим віруванням і чи має воно підґрунтя в релігії або науці, розповідає РБК-Україна.
Звідки з'явилася ця традиціяТрадиція не показувати немовля до хрестин бере початок ще з дохристиянських часів, коли вважалося, що новонароджене маля - надто вразливе до впливів зовнішнього світу, включно з магією й енергетикою сторонніх людей.
З приходом християнства вірування трансформувалося: хрещення стало не лише духовною подією, а й актом "захисту" дитини від темних сил. До того моменту дитина вважалася "непозначеною", тобто без ангела-охоронця.
В українській народній культурі вкоренилося поняття "зурочити" - тобто наврочити дитині лихо просто поглядом. Особливо небезпечним вважався "злий погляд" людини з заздрощами чи недобрими думками.
Нехрещена дитина, мовляв, не мала духовного захисту, тому її могли зурочити навіть несвідомо. Тому до хрестин дитину показували лише найближчим родичам або взагалі нікому, ховали від чужих очей і сторонніх контактів.
Ця традиція існує й заразУ сучасному контексті заборона на публікацію фото в соцмережах - це продовження традиційної логіки. Замість прямого візуального контакту - цифровий, але небезпека, як вважається, та сама.
Люди вірять, що знімок дитини може стати каналом для негативного впливу, зокрема через заздрість, осуд чи навіть магічне втручання.
А що каже церква?Православна церква офіційно не забороняє показувати дітей до хрестин. Навпаки, хрещення - це духовний акт, а не "оберіг" від зла.
Але священники часто визнають, що турбота батьків і повага до традиції - це прояв любові, хоч і не обов'язок.
Вас також може зацікавити:
- Прикмети, у які вірили ще наші бабусі
- Де розмістити дзеркало у домі, щоб залучити щастя та достаток
- 10 дивних українських прикмет, які зводять з розуму іноземців
Для написання цього матеріалу були використані такі джерела: Український етнографічний портал, Офіційний сайт Православної Церкви України, Інститут народознавства НАН України.
Останні новини
