Сполучені Штати Америки 22 червня завдали серії потужних ударів по трьох ядерних об'єктах Ірану – у Фордо, Натанзі та Ісфахані. Ця операція отримала назву "Опівнічний молот" і мала на меті знищити іранську ядерну програму.

РБК-Україна в матеріалі нижче розповідає, що відомо про цілі та наслідки атаки США по Ірану.

Головне:

• Які ядерні об'єкти Ірану були атаковані?
• Що відомо про наслідки ударів США?
• Як реагує Іран на атаку і чи зупинить ядерну програму?

Цілі атаки США

У ніч на 22 червня 2025 року Сполучені Штати Америки завдали масованих авіаційних та ракетних ударів по низці ядерних об'єктів Ірану: Фордо, Натанг та Ісфахан .

Ці об'єкти є основними елементами іранської ядерної програми та відіграють вирішальну роль у збагаченні урану та виробництві ядерних матеріалів.

Фото: Операція США в Ірані (x.com/DeptofDefense)

Підземний об'єкт Фордо

Один із найважливіших ядерних об'єктів Ірану, розташований глибоко під землею в горі поблизу міста Кум. Його головне призначення – збагачення урану, що є ключовим етапом у виробництві ядерного палива, а також може бути використано для створення ядерної зброї.

Цей об'єкт має унікальне розташування, яке мало б забезпечити його захист від потенційних атак  – на глибині від 80 до 90 метрів під землею.

Будівництво Фордо трималося в секреті до 2009 року. А спочатку це взагалі був тунельний об'єкт, пов'язаний з іранською воєнізованою організацією Корпусом вартових Ісламської революції (КВІР).

Як зазначають експерти організації Nuclear Threat Initiative ("Ініціатива щодо ядерної загрози"), будівництво ядерного об'єкту Фордо викликало серйозну стурбованість, оскільки його приховане розташування та невеликий розмір наводили на думку, що він міг бути призначений для прихованого виробництва високозбагаченого урану для військових цілей . Іран заперечував ці звинувачення, стверджуючи, що об'єкт призначений лише для мирних цілей та схований через загрозу атак.

Після підписання Спільного всеосяжного плану дій (СВПД) у 2015 році (міжнародна угода, що обмежувала ядерну програму Ірану в обмін на послаблення санкцій) об'єкт Фордо мав бути перетворений на дослідницький центр.

Згідно з угодою, Іран погодився припинити збагачення урану на цьому об'єкті протягом 15 років, за винятком виробництва стабільних ізотопів, які мають мирне застосування. Більшість центрифуг, які використовуються для збагачення урану, були вилучені з Фордо, і лише невелика кількість залишилася для дозволеної діяльності. 

Проте в лютому 2023 МАГАТЕ виявило незадекларовані зміни у будові об'єкта, пов'язані із виробництвом високозбагаченого урану, а також у березні 2023 був виявлений уран, збагачений до 83,7% чистоти, що викликало нові занепокоєння.

     

Супутникові знімки Фордо до та після атаки (x.com/GenFlynn)

22 червня 2025 по Фордо було скинуто повний боєзапас протибункерних бомб GBU-57 Massive Ordnance Penetrator з американських бомбардувальників B-2 Spirit. Ці бомби, що важать до 13600 кг і мають здатність пробивати до 60 метрів скельної породи, були застосовані вперше в реальному бою.

Супутникові знімки показали щонайменше шість великих воронок на місці розташування Фордо, що свідчить про значні руйнування . Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі зазначив, що враховуючи використане вибухове корисне навантаження та надзвичайну чутливість центрифуг до вібрації, очікуються дуже значні пошкодження.

Натанз – найбільший центр збагачення урану

Найбільший і найважливіший центр зі збагачення урану в Ірані, який відіграє центральну роль у ядерній програмі країни.

Цей комплекс розташований як під землею, так і на поверхні, і призначений для розміщення тисяч центрифуг – спеціальних машин, що використовуються для збагачення урану. Саме тут Іран має можливість виробляти великі обсяги збагаченого урану , який може бути використаний як для виробництва ядерного палива для електростанцій, так і, у випадку високозбагаченого урану, для ядерної зброї. 

Іран таємно перемістив до Натанзу свої операційні потужності зі збирання центрифуг на початку 2000-х років, але про це стало відомо за кілька років. Тоді ця новина викликала міжнародну стурбованість, що призвело до початку переговорів з Іраном щодо його ядерної програми.

У 2006 році, після того, як переговори зайшли в глухий кут, Іран відновив свою програму збагачення урану в Натанзі, що викликало нову хвилю міжнародного занепокоєння та введення санкцій.

Саме Натанз став головною мішенню для кібератаки, відомої як "Stuxnet", яка, як вважається, була розроблена США та Ізраїлем. Компёютерний вірус був призначений для саботажу роботи центрифуг, змушуючи їх працювати з перебоями та виходити з ладу. Метою було уповільнити ядерну програму Ірану. Хоча успіх "Stuxnet" є предметом дискусій, вважається, що вона завдала шкоди обладнанню в Натанзі.

У 2015 році, в рамках СВПД, Іран погодився значно скоротити кількість центрифуг у Натанзі та обмежити рівень збагачення урану. Метою угоди було значно ускладнити Ірану можливість швидкого отримання ядерної зброї. 

Однак після виходу США з СВПД у 2018 році Іран почав поступово відходити від своїх зобов'язань, зокрема щодо рівня збагачення урану та встановлення більш сучасних центрифуг у Натанзі. У квітні 2021 на об'єкті стався блекаут, який Іран назвав саботажем з боку Ізраїлю.

Фото: об'єкт в Натанзі (скриншот youtube.com/NuclearThreatInitiative)

В організації Nuclear Threat Initiative зазначають, що в останні роки Іран продовжував встановлювати передові центрифуги в Натанзі , що викликало занепокоєння щодо його ядерних амбіцій.

Наземні споруди в Натанзі були пошкоджені під час першої атаки Ізраїлю на Іран 13 червня. МАГАТЕ тоді заявило, що в результаті ударів було пошкоджено електричну інфраструктуру на станції.

22 червня об'єкт атакували США протибункерними бомбами B-2, а також крилатими ракетами Tomahawk. Супутникові знімки виявили два нових кратери безпосередньо над підземними частинами комплексу, хоча масштаби підземних пошкоджень досі уточнюються.

Ісфахан - центр ядерних технологій

Ісфаханський центр досліджень та виробництва ядерного палива – важливий елемент ядерної інфраструктури Ірану, хоча на ньому не проводиться безпосередньо збагачення урану до високих рівнів, як у Фордо чи Натанзі.

Основна роль центру полягає в проведенні досліджень, пов'язаних з ураном, включаючи його видобуток, переробку та виробництво ядерного палива . В Ісфахані проводяться роботи, які є підготовчими та допоміжними для подальших етапів ядерного циклу. Центр включає кілька відділів, що займаються ядерною інженерією, металургією та хімією, а також має реактор мініатюрного джерела нейтронів, який використовується для дослідницьких цілей.

Центр був заснований у 1974 році, а згодом Іран розширив його можливості. Зокрема, у 2004-му розпочалося будівництво заводу з виробництва палива, який мав виготовляти паливні стрижні для Бушерської АЕС. Проте через брак обладнання та міжнародні санкції, його завершення затягнулося.

У липні 2022 Іран оголосив про свої плани щодо будівництва нового ядерного дослідницького реактора на об'єкті в Ісфахані.

За даними Nuclear Threat Initiative, в Ісфахані працює близько 3000 вчених, і цей об'єкт "ймовірно, є центром" ядерної програми Ірану .

     

Супутникові знімки об'єктів Ісфахану до та після атаки (x.com/GenFlynn)

22 червня по Центру ядерних технологій в Ісфахані було завдано удару крилатими ракетами Tomahawk, випущеними з підводних човнів США. Аналіз супутникових знімків показав щонайменше 18 зруйнованих або частково зруйнованих споруд.

Як повідомляє СNN з посиланням на експерта Інституту науки та міжнародної безпеки, в результаті атаки США в Ісфахані було пошкоджено входи до тунелів, що ведуть до підземного комплексу, де зазвичай зберігають збагачений уран.

В оцінці, опублікованій Інститутом науки та міжнародної безпеки, зазначено, що Ісфахан був "значно пошкоджений". Головний урановий конверсійний об'єкт комплексу, який перетворює природний уран у форму урану, що подається в газові центрифуги, був "серйозно пошкоджений", йдеться у документі.

Що кажуть про наслідки атаки в США та в Ірані 

Президент США Дональд Трамп після за підсумками операції в Ірані заявив, що всі три об'єкти були "повністю та безповоротно знищені".

"Монументальної шкоди було завдано всім ядерним об'єктам в Ірані, як показують супутникові знімки. Знищення – точний термін", – наголосив він. 

Водночас Трамп пообіцяв, що США продовжать завдавати удари, якщо Тегеран не погодиться розпочати переговори щодо ядерної угоди.

В Пентагоні також зазначили, що початкові оцінки показують, що всі три об'єкти в Ірвні зазнали надзвичайно серйозних пошкоджень та руйнувань в результаті ударів США.

Проте іранська сторона стверджує, що завдані пошкодження були незначними, оскільки частину матеріалів нібито встигли евакуювати заздалегідь. За даними іранських державних ЗМІ, запаси збагаченого урану були переміщені з ядерних центрів, щоб запобігти розповсюдженню радіації.

Тим часом представники МАГАТЕ також не висловили впевненості щодо місцезнаходження ядерного матеріалу, який Іран вже виробив.

Організація з атомної енергії Ірану (AEOI) підтвердила факт атак на її об'єкти у Фордо, Ісфахані та Натанзі, але наполягала, що її ядерна програма не буде зупинена .

Іран та орган ООН з нагляду за ядерною енергетикою заявили, що після ударів навколо цих трьох місць не було виявлено жодних ознак радіоактивного забруднення.

У Тегерані заявили, що готують відповідь на американську агресію і не виключили блокування Ормузької протоки, що може значно підняти світові ціни на нафту.  

"Опівнічний молот": деталі операції США проти Ірану

Операція США проти ядерної програми Ірану 22 червня отримала назву "Опівнічний молот". Після її завершення в Пентагоні відзвітували, що атаку було ретельно сплановано та реалізовано з високою точністю.

"Наказ, який ми отримали від нашого головнокомандувача, був цілеспрямованим, потужним і чітким. Ми знищили іранську ядерну програму ", – заявив очільник Пентагону Піт Гегсет, зазначивши, що операція не була спрямована проти іранських військ чи громадян. 

Для прикриття основної атаки було проведено "операцію обману": ескадра бомбардувальників B-2 вилетіла з території США, частина з них попрямувала у бік Тихого океану, аби дезорієнтувати іранську розвідку. Тим часом сім літаків, призначених для удару, таємно вирушили на Близький Схід.

Загалом було використано 75 одиниць зброї, а забезпечення удару здійснювали 125 літаків.

Зокрема, було застосовано 14 надважких протибункерних авіабомб GBU-57A/B MOP (Massive Ordnance Penetrator) з бомбардувальників B-2, а також понад 20 крилатих ракет "Томагавк", випущених з атомних підводних човнів ВМС США.

Детальніше про те, як була здійснена атака на Іран і що відомо про цю операцію – читайте в матеріалі РБК-Україна.

При підготовці використовувалися: інформація порталу Nuclear Threat Initiative та сайтку Пентагону, публікації CNN, The Guardian, пост президента США Дональда Трампа у соцмережі Truth Social.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.