Головне:

• Чому змінили формат саміту НАТО у Гаазі
• Чи виконають союзники вимогу Трампа
• Чого очікувати Україні від Гаазького саміту
• Чи здатна Європа стримувати Росію без США

Сьогодні, 24 червня, у нідерландському місті Гаага розпочнеться щорічний 76-й саміт НАТО. Зазвичай такі саміти – це про обговорення нагальних геополітичних проблем та викликів, розробку планів та стратегій на найближче майбутнє, а також ухвалення рішень, від яких залежить безпекова ситуація у всьому світі.

В останні роки головною темою кожного саміту (зі зрозумілих причин) також була російська повномасштабна війна проти України. Наприклад, на саміті 2023 року у Вільнюсі лідери НАТО погодилися, що Україні не потрібно виконувати План дій щодо членства, який раніше вважався обов'язковим для вступу в Альянс. А наступного року у Вашингтоні Україна отримала запевнення, що її шлях в НАТО – незворотній.

Однак саміт в Гаазі буде зовсім іншим. Як очікується, він стане найкоротшим та "найделікатнішим" за останні роки, адже буде присвячений переважно внутрішнім питанням. А от таких тем, як війна РФ проти України чи конфлікт між Ізраїлем та Іраном, практично не буде на порядку денному. І причина цьому – дратівливий та вибуховий характер президента США Дональда Трампа.

Саміт НАТО у Гаазі стане справжнім випробуванням для генерального секретаря Марка Рютте, який заступив на посаду у жовтні минулого року. До цього Рютте брав участь у самітах як очільник нідерландського уряду, а тепер – на ньому відповідальність за те, як пройде зустріч у його рідному місті.

Як писав оглядач The New York Times Стівен Ерлангер, який багато років висвітлює саміти НАТО, є дві речі, які можуть ускладнити роботу Рютте. Перша річ – Трамп, який має розбіжності з союзниками щодо України. Друга – Україна, яка хоче в НАТО, проти чого виступає Трамп. Тому питання України не буде в адженді основної зустрічі лідерів.

Саміт НАТО суттєво скоротили через Трампа (фото: Getty Images)

Головним питанням у Гаазі стане підвищення оборонних витрат країн-союзників, до чого постійно закликає президент Сполучених Штатів. А сам саміт буде суттєво скорочений, щоб швидко ухвалити рішення та випадково не роздратувати Трампа.

Комюніке саміту буде складатися з п'яти абзаців на одному аркуші формату А4. До прикладу, комюніке минулорічного саміту було на 44 абзаци. У цьогорічному комюніке, як писало британське The Times, будуть викладені цільові показники оборонних витрат.

Очевидно, Рютте не хоче повторення Брюссельського саміту 2018 року, коли напружений обмін репліками між тодішнім генсеком Єнсом Столтенбергом та Трампом переріс у погрози вивести США з НАТО, якщо європейці не будуть більше витрачати на оборону. І повторення цих подій, попри зусилля Рютте, залишається реальним.

Як і у 2018 році, головна вимога Трампа до союзників по НАТО – підвищити рівень витрат на оборону. А саме – до 5% від ВВП. На що більшість країн-членів НАТО не погоджуються, адже для них це занадто дорого. Проте Рютте вдалося знайти компромісний варіант.

"Нинішній саміт НАТО в Гаазі можна охарактеризувати як "саміт 5%". Тобто все - від участі американського президента до підсумкової декларації - "підвʼязано" під виконання вимоги адміністрації Трампа зобовʼязати союзників збільшити свої оборонні витрати до 5% ВВП. Попри те, що лише 23 країни з 32 досягли попередньої цілі у 2%, яка була встановлена понад 10 років тому на саміті в Уельсі", – сказала в коментарі РБК-Україна глава Місії України при НАТО Альона Гетьманчук.

План Рютте полягає в тому, щоб розділити цільовий показник 5% на дві частини – 3,5% прямих витрат на оборону та 1,5% ширших оборонних інвестицій (логістика, інфраструктура, кібербезпека тощо). Проте всього за кілька днів до зустрічі у Гаазі у Рютте на горизонті з'явилася серйозна проблема. Іспанія виступила проти підвищення оборонних витрат, назвавши ціль у 5% нерозумною та контрпродуктивною, повідомляв Bloomberg.

Дійсно, не всі країни повністю погоджувалися з ідеєю Рютте щодо оборонних витрат. Наприклад, Італія та Бельгія хотіли перенести термін виконання цієї мети до 2035 року. Але тільки Іспанія прямо виступила проти такого підвищення. Однак у неділю, 22 червня, стало відомо про консенсус всіх 32-х країн НАТО щодо підвищення оборонних витрат.

Рютте знайшов компроміс щодо підвищення витрат НАТО на оборону (фото: Getty Images)

Як повідомило агентство Reuters, всі союзники погодили текст спільного комюніке, у якому дозволили Іспанії не підвищувати витрати до 5%, а також визначили термін досягнення цього цільового показника – 2035 рік. Та крапку у цьому питанні мають поставити лідери країн на зустрічі у Гаазі.

Однак, на думку політолога Володимира Фесенка, навіть якщо це рішення все ж ухвалять, згодом Трамп може сказати, що його не цікавить захист Європи чи членство США в НАТО. Або ж виставить європейським країнам "рахунок" за перебування американських військ в Європі.

"Оце цілком імовірно, це в стилі Трампа, щоб європейці платили. І тоді, можливо, будуть теж домовлятися, щоб у ці 5% зараховувалася плата за перебування американських військ в Європі, або розміщення американської зброї, отримання супутникової розвідувальної інформації й тому подібне. От такий варіант можливий", – припустив Фесенко.

У Трампа, за словами політолога, давно вже нема великого інтересу до НАТО, а без США потужний міжнародний альянс може втратити свою силу. Тому сьогодні Рютте фактично бореться за виживання НАТО, щоб США залишилися в його складі.

"Головна мета – зберегти НАТО. Заради цього йдуть на поступки. Допоможуть вони чи ні, зараз неможливо сказати. Але я переконаний, що НАТО буде трансформуватися", – додав Фесенко.

Гаазький саміт відрізнятиметься від попередніх зустрічей лідерів НАТО і для України. Очікується, що вперше з початку повномасштабного російського вторгення український президент не братиме участі в основній сесії саміту – ані фізично, ані віртуально. На такий крок, як писали західні медіа, Рютте пішов, щоб Зеленський та Трамп не опинилися в одній кімнаті, адже генсек не хоче повторення сварки в Овальному кабінеті.

Натомість Зеленського запросили на офіційну вечерю для лідерів, яку влаштовує король Нідерландів. На вечері, як очікується, буде і Трамп, але чи буде офіційна зустріч двох президентів, наразі невідомо. Також український президент, ймовірно, відвідає форум, присвячений оборонній промисловості, який відбудеться на полях саміту.

На саміті у Гаазі, скоріш за все, не буде оголошень щодо військової, фінансової чи будь-якої іншої допомоги Україні, обіцянок щодо майбутнього членства тощо, як це було у минулі роки. Однак якщо країни НАТО зрештою погодяться на збільшення витрат за пропозицією Рютте – це буде важливою новиною і для України. Як в опосередкованому, так і в безпосередньому сенсі, наголосила Альона Гетьманчук.

"Опосередковано, тому що 5% – це про посилення оборонних спроможностей передусім європейських країн-членів НАТО, а отже – і про більше можливостей стримування РФ на континенті. Безпосередньо – тому що виділяючи 5% на оборону та безпеку, у союзників буде більше можливостей підтримати й Україну в рамках цієї нової оборонної цілі. Наше завдання – щоб це було відповідним чином зафіксовано в рішеннях саміту", – пояснила глава Місії України при НАТО.

Зеленський не братиме участь в зустрічі лідерів НАТО (фото: Getty Images)

Як заявляв Рютте, формулювання спільного комюніке лідерів НАТО будуть пов'язані з підтримкою України, включно зі згодою підвищити оборонні витрати до 5%. Однак, зі слів генсека не було зрозуміло, чи згадуватиметься підтримка України у підсумковому рішенню Альянсу прямо, чи буде опосередковано мати зв'язок з підвищенням витрат країн НАТО.

Водночас, за словами Гетьманчук, потрібно розуміти, нинішній саміт НАТО – це саміт передусім для союзників, а не партнерів.

"У цьому сенсі сам факт, що президент України був запрошений, є дуже важливим. Але окрім запрошення мають бути передбачені гідні, відповідні геополітичному моменту формати, які б, з одного боку, підкреслили зобовʼязання країн-членів Альянсу підтримувати наші оборонні спроможності та оборонні індустрії до запланованої дати досягнення цілі в 5% і поза нею, з іншого – належним чином підкреслили роль України як важливого контрибутора євроатлантичної безпеки, а не лише жертви агресії", – додала вона.

А головне, як зауважила в коментарі виданню Гетьманчук, цей саміт не можна оцінювати за критеріями, за якими оцінювали попередні саміти НАТО. Тут має працювати зовсім інша логіка. Зокрема, за її словами, це стосується і того, що відсутність деяких заяв чи рішень може бути більшим плюсом, аніж їх наявність.

Повернення Трампа у Білий дім та його політика щодо НАТО ще раз нагадали європейським країнам, що безпека у Європі – перш за все, на плечах самих європейців. Тому підвищення оборонних витрат, переозброєння та посилення – вигідне Європі. Особливо, з урахуванням того, що інтереси США все більше переміщуються в Тихоокеанський регіон, а інтерес до безпеки на європейському континенті знижується, зауважив в розмові з РБК-Україна Володимир Фесенко.

На сьогодні, на його думку, Європа не здатна самостійно стримувати Росію. Москва має перевагу у ядерній зброї, а європейські країни не мають у повному обсязі ані потужної ППО, ані супутникової інформації, ані систем стеження за запусками ракет тощо. Все це європейці сьогодні отримують переважно від Сполучених Штатів.

"І тому треба створити цей комплекс. Фактично створити потужний військовий блок всередині Європи. Це можуть бути умовні автономні європейські сили в рамках НАТО, тому що зараз основу створює американський військовий контингент. Але щоб реально протистояти Росії, європейцям треба створити свої стратегічні наступальні озброєння. І сучасну посилену систему ППО. Поки цього немає. І швидко це зробити не вдасться", - сказав політолог.

Тому зараз, за його словами, ключове завдання Європи – врятувати НАТО при Трампі, зберігаючи США в Альянсі. Тому генсеку НАТО доводиться цього року демонструвати дива дипломатичної гнучкості. Однак проблема Трампа вже стала ключовою в багатьох інших вимірах – від глобальних торгівельних відносин до ситуації з деякими міжнародними організаціями, які раніше забезпечували єдність і вплив Західного світу.

Під час підготовки матеріалу використовувались коментарі глави Місії України при НАТО Альони Гетьманчук та голови правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, публікації "Радіо Свобода" та The New York Times, Bloomberg, Euractiv, The Times, Reuters.