Національний музей історії України у Другій світовій війні відіграв неочікувану, але важливу роль в обороні Києва на початку повномасштабного російського вторгнення. Директор музею, історик Юрій Савчук, у проєкті громадської ініціативи «Голка» – «Києве мій», інформаційним партнером якого виступає «Главком», розповів про звернення Генштабу ЗСУ за допомогою у березні 2022 року.

«На початку березня 2022 року до нас звернулися представники Генштабу з проханням надати карти київських районів 1941 року», – повідомив Юрій Савчук. За його словами, це викликало змішані почуття: гордість за можливість допомогти та тривожне усвідомлення, що плани загарбання Києва «майже не змінилися, що в 1941-му, що у 2022-му».

Савчук підкреслив символічні паралелі між подіями минулого і сьогодення, зазначивши, що жорстокі бої за дорогу Київ-Житомир, спроби висадити десант у Василькові та перекрити Одеську трасу є яскравим підтвердженням незмінності агресивних намірів. Це, за словами директора, «пов’язує події Другої світової та сучасної війни набагато тісніше, ніж може здатися на перший погляд».

Окрім карт, військові зверталися до музею з незвичайними запитами. «Бракувало триніг для станкових кулеметів калібру 16 – зброя була, набої були, а самих триніг не вистачало», – розповів Савчук. Музейники разом з військовими зняли ці триноги з експозиції та передали їх військовим. «Шкодую, що не зафіксував цей момент на відео. Ех, не до зйомок було. Але акти передачі у нас збереглись», – додав директор.

Посадовець також повідомив, що дві бойові машини піхоти, які зараз перебувають на території музею, були вивезені та виконували оборонну функцію на мосту Патона та Дарницькому мосту. «Це Музей війни – і цим усе сказано», – підсумував Юрій Савчук, наголошуючи на прямій участі музею в обороні країни.

Музей і нині тісно співпрацює з Силами безпеки й оборони, а його експедиції побували на всіх деокупованих територіях, включаючи Херсон, Лиман, Ізюм, Балаклію, і навіть на Курщині.

Як відомо, 84 роки тому нацисти напали на столицю. 22 червня 1941 року зафіксовані перші удари були по залізничному вокзалу і аеропортах, зокрема по Гостомелю. Але найбільшого руйнування місту завдали радянські війська, які під час відступу замінували історичний центр міста, перетворивши його на руїни.

До слова, польська влада готує план евакуації творів мистецтва на випадок російського вторгнення.