Чи помирає володар?

Перською назва гри в шахи перекладається, як "володар помер". І зараз ми спостерігаємо чергову тривожну партію на велетенській геополітичній шахівниці, де явно назріває іранський пат. Звісно, ізраїльсько-іранська війна має на меті остаточно розв'язати екзистенційну загрозу для Близького та Середнього Сходу, так вважають її сторони.
Опісля 12 днів цієї війни цивілізований світ перебуває у стані великої невизначеності, адже вже за годину після проголошеного перемир'я Іран знову задав удару балістичними ракетами по території Ізраїлю, а останній заявив про плановану військову відповідь. Як бачимо, Ізраїль за підтримки США зміг нанести суттєву шкоду військово-промисловому потенціалу Ісламської Республіки Іран, проте всі ці військові дії не вплинули на щиро бажану ціль – падіння режиму аятол, що одразу призвело б до деескалації та встановленні стійкого миру в регіоні. А Іран, в свою чергу, провалив власний намір перемогти Ізраїль з метою встановлення свого домінування в регіоні.
Короткий історичний екскурс: Ізраїль та Іран колись були досить близькими союзниками. Їхні відносини були дружніми протягом більшої частини Холодної війни , особливо після перевороту 1953 року, який відновив прозахідного шаха Мохаммеда Резу Пехлеві на чолі Ірану.
Іран був другою мусульманською країною, яка визнала Ізраїль після його заснування в 1948 році. Між країнами існували тісні економічні та військові зв'язки, включаючи обмін посольствами та співпрацю в нафтовій сфері.
Кардинальні зміни відбулися після Ісламської революції в Ірані у 1979 році. Після повалення шаха і приходу до влади аятоли, країна перетворилася на антизахідну ісламську республіку. Новий режим розірвав дипломатичні та комерційні відносини з Ізраїлем, оголосивши його " Малим Сатаною", поряд зі "Великим Сатаною" США. Він висловив відкриту підтримку палестинському руху та відмову визнавати право Ізраїлю на існування. Ізраїльське посольство в Тегерані тоді було змінено на палестинське. Ці події перетворили колишніх союзників на запеклих ворогів і відіграли значний вплив на стабільність всього Близького Сходу.
З того часу відносини між Ізраїлем та Іраном стали відкрито ворожими. Ця ворожнеча проявляється у формі так званої "проксі-війни" (війни через посередників) та посилюється з роками. Так Іран підтримує антиізраїльські угруповання, такі як Хезболла в Лівані, ХАМАС та Ісламський джихад у Палестині, а також хуситів у Ємені, організувавши навіть через цих союзників прямі атаки на Ізраїль; Ізраїль ж в свою чергу проводить операції проти іранських інтересів та союзників в регіоні, зокрема в Сирії, та висловлює глибоке занепокоєння щодо ядерної програми Ірану, вважаючи її загрозою своєму існуванню. Саме ця ядерна програма Ірану, якою чинний режим аятол фактично шантажує західний світ та Ізраїль, і призвела до сучасного загострення – прямих військових зіткнень, зокрема авіаударів Ізраїлю та США по об'єктах в Ірані та відповідних ракетних атак Ірану.
"Орлиний кіготь" 2.0?
12 днів ізраїльсько-іранської війни не стали великою несподіванкою для світових геополітичних гравців, проте принесли серйозні зміни в існуючі розклади сил, незважаючи на гучні заяви президента США Трампа, та, навіть, фактичне його ставлення до Ізраїлю в цьому конфлікті, як до України в російсько-українській війні.
Це впливає і на перебіг російсько-української війни, зокрема тим, що через початок ізраїльсько-іранської війни під загрозою знаходиться транспортування значних обсягів нафти і газу. Ормузька протока зараз є доволі небезпечним місцем, вже зараз там заблоковано до 1 000 кораблів.
Якщо коротко – низка країн Перської затоки опинилися фактично заручниками конфлікту, частина традиційних торгівельних шляхів – під загрозою. Особливої пікантності ситуації надає факт присутності проіранських фундаменталістів, союзників Хезболли та Хамасу навіть на Синайському півострові , що вже є прямою загрозою світовій торгівлі та судноплавству через Суецький канал – ще один іранський "стоп-кран" для країн Заходу.
Вже зараз можна з певністю стверджувати, що, враховуючи наявні макроекономічні ризики, ціна на нафту буде коливатися в бік зростання весь період війни з Іраном, тому, на жаль, позиція щодо збільшення видобутку нафти до рівня 411 тис барелів на добу, ухвалена засіданням ОПЕК+ всупереч позиції росії не буде повністю реалізована найближчим часом, що, в свою чергу, надає можливість росії зберегти наявний рівень прибутків від продажу своєї нафти.
Що далі?
Зараз багато оглядачів та експертів плекають надії, що війна завершиться народним повстанням іранців проти аятоли та врешті-решт поваленням режиму ісламської республіки. Навіть Маск відгукнувся на заклики до увімкнення сервісу Starlink на території Ірану.

Але давайте будемо чесними самі з собою. 46 років Ізраїль є "малим сатаною" для Ірану, 46 років іранці проходили потужну ідеологічну обробку з боку режиму аятол та більшості шиїтського духовенства. Ми бачимо аналогію на прикладі мешканців ТОТ України на Донбасі, які, перебуваючи під впливом росії всього-на-всього 11 років уже в більшості своїй фактично зазомбовані роспропагандою.Тому зараз, незважаючи на окремі заклики іранських опозиціонерів до повалення чинного режиму мракобісів та релігійних фанатиків, більшість іранців не толерує ані свою владу, ані західну коаліцію та Ізраїль. А окремі групи іранських опозиціонерів фактично самі не визначилися із стратегією подальших можливих дій. І наразі це патова ситуація для всіх сторін.
А поки триває цей конфлікт, наші вороги – фактична нова "вісь зла", що базується на блоці BRICS та Ірані з КНДР, отримуватимуть з того чималий зиск:
Військовий – оскільки Україна недоотримуватиме певне озброєння та кошти, що спрямовуються Ізраїлю.
Економічний – ціни на нафту не падатимуть різко.
Політичний – росія та китай переконуватимуть весь цивілізований світ через своїх агентів впливу в тому, що війна в Україні є другорядною та менш важливою проблемою для Заходу.
Тому ця прямо неоголошена війна триватиме доти, доки чинний режим Ірану не впаде. А доти нам варто пам’ятати, що Україна є лише однією з фігур на світовій геополітичній шахівниці, й що безліч факторів зараз впливають на наше військове, політичне, економічне становище-навіть події у відносно віддалених від нас географічно регіонах світу. Пам'ятати і продовжувати нашу боротьбу.
Віктор Трофименко , політичний експерт, співзасновник "SIC центр", ветеран
Останні новини
