Британія придбала 12 F-35A. Це – літаки, які можуть.. Можуть нести ядерні бомби.

Люблю Британію. Вони нам чимось близькі по духу, аж від діда Вінстона.  Крім того, вони нам трохи должні за депозити Полуботка.

І наш Київ, воєнний Київ сьогоднішних часів, нагадує мені Лондон часів Другої світової. І кияни нагадують мені лондонців. Стайл! Я тих лондонців Другої світової ніколи ж звісно не бачив, але багато читав і дивився кіно. Можливо, це й стереотип.

Мій улюблений пам'ятник у Лондоні «The Women of World War II.» На гранітній стіні висить елегантний, вишуканий жіночий одяг. Сукні, капелюшки... Не на часі...

Велика Британія – ядерна країна. Але є одне «но»! Британська ядерна система дуже залежна від американської ядерної системи. Якщо називати речі своїми іменами, то Британія не зможе нічого зробити без американської санкції. Саме тому два роки тому Лондон провів таємні переговори з Парижем.

Париж – теж ядерний. Лондон хоче інтегруватися в французьку ядерну систему. Стати незалежним. Тому Францію я люблю також. В них досі комп'ютер називається «ордінатор». Вони самі собі. Вони знають собі ціну.

В Другу світову вони трохи лохонулися, але вони це запам'ятали. Вони – «Непрості». Франція – це не Міхаіл Боярський... Макрон – не пацан! Французька розвідка, на мою суб'єктивну думку, значно круче ніж ФСБ, Мі-5. ЦРУ і Моссад.

Німеччина ревнує. Один французький політик, сенатор сказав: «Ми більше ніколи не допустимо, щоб вони стали рівними з нами».

Мій знайомий, українець, служив у Іноземному легіоні. В Африці. Всі цивілізовані країни позбулися своїх колоній. Франція – теж. Але – не сильно...  Він став громадянином Франції. Там є таке красиве правило в статуті Легіону: «Набуття громадянства за правом пролитої крові»... На такі романтичні статті військового статуту здатна тільки країна Бодлера і Рембо.

Ми Францію сильно не дооцінюємо. Франція – це Америка Європи!