В Гаазі відбувся черговий саміт НАТО за участі президентів України та США - Дональда Трампа та Володимира Зеленського.

Чим завершилися перемовини в рамках альянсу, та які результати зустрічі лідерів України і США - читайте в матеріалі РБК-Україна.

Головне: 

• З чим до Гааги приїхали лідери країн-членів НАТО?
• Що у підсумковій заяві саміту і які там позитиви для України?
• Розмова Зеленського і Трампа. Чи буде тиск на Росію?

Зазвичай саміти НАТО готуються багато місяців – потрібно пропрацювати зміни в політиці альянсу та узгодити їх з усіма країнами-членами. Проте цього разу  організаторам довелося все змінювати практично в останній момент. 

Ще місяць тому були сподівання, що президент США Дональд Трамп таки дотисне Путіна щодо припинення війни. У Європі цього очікували та були готові надіслати в Україну контингент. Хоча він мав би базуватися не на структурах НАТО, проте альянс був би точно залучений опосередковано. Проте переговорний процес загальмувався, а з ним і європейська ініціатива.  

Трамп проявляє мало інтересу до європейських справ. Ба більше, він не хотів би розмовляти з європейцями про закінчення російсько-української війни, знаючи, що його знову будуть вмовляти. Це чітко було видно під час недавнього саміту "Великої сімки" у Канаді. Президент США достроково його покинув, через що, зокрема, зірвалася зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. 

На саміті НАТО врахували уроки Канади і спеціально для президента США скоротили сам захід, а також заяву за його підсумками. Крім того, відношення до президента США як до ключового гостя саміту було видно неозброєним оком. 

"В Трампа особливі підходи, особливе бачення і, я думаю, що до цього вже всі звикли. Але було важливо втримати цей діалог "на одній ноті". Умовно кажучи, європейці забезпечили хорошу погоду для Трампа. Його психоемоційний стан і сприйняття всього того, що відбувається були позитивними", – зазначив в коментарі РБК-Україна кандидат політичних наук, голова громадської Ліги "Україна-НАТО" Сергій Джердж. 

Замість розлогої позиції щодо цілої низки міжнародних проблем, підсумкова заява саміту містить лише 5 абзаців. Головне в ньому – до 2035 року країни НАТО обіцяють щороку виділяти 5% від свого ВВП на оборону та безпеку. З них 3,5% – фінансування збройних сил, а 1,5% – інфраструктурні проекти, що пов'язані з безпекою: будівництво транспортних шляхів, фінансування оборонних виробництв, тощо. 

Це одна з новацій, яких давно домагався Трамп від європейських членів НАТО. Але такого показника планується досягти лише протягом 10 років, що є істотним компромісом. Країни-члени включатимуть свою військову допомогу Україні до підрахунку власних витрат на оборону.

"Тут ми бачимо спільну позицію Європи і Сполучених Штатів. Якщо поступово в країнах НАТО почнуть зростати ці видатки на власні збройні сили, відповідно Європа зміцнить свої позиції. А паралельно, разом з цим процесом, буде зміцнюватися допомога Україні – буде виробництво зброї, буде виробництво боєприпасів і, відповідно, буде той військовий ресурс, який допомагатиме збройним силам України", – підкреслив Джердж. 

Крім того, явним позитивом є включення допомоги Україні в загальні оборонні видатки – в іншому разі країни-члени мали б шукати додаткові кошти на оборону і окремо допомагати Києву.

Політичні сигнали для України також "з плюсом", але є нюанси. У підсумковій заяві Росія визнана як довгострокова загроза для всього євроатлантичного простору, в тому числі, для США. Однак, тут йдеться про продовження лінії, яка закріплена в Стратегічній концепції НАТО, затвердженій ще в 2022 році, нагадав Сергій Джердж. 

Про перспективи вступу України до альянсу в підсумковому документі не йдеться, і це ще один компроміс з Трампом та деякими іншими скептиками. Проте Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що шлях України до членства в альянсі залишається незворотнім, а країни-члени продовжать підтримувати Київ на цьому шляху.

"Ми стоїмо з Україною в її прагненні до миру і продовжуватимемо підтримувати її на незворотному шляху до членства в НАТО. Лідери погодилися сьогодні з приводу траєкторії, яка забезпечить, щоб ми змогли забезпечити свою свободу і безпеку на довгі-довгі роки", - заявив Рютте.

Очевидно, в цьому плані залишається чинною заява з минулорічного саміту – "майбутнє України – в НАТО", а її шлях до членства є "незворотним". 

Також принципово важливо, що лідери НАТО підтвердили непохитну відданість колективній обороні, закріпленій у статті 5 Вашингтонського договору. Вона передбачає, що напад на одного з членів альянсу є нападом на всіх. Цей пункт важливий з огляду на регулярні припущення Трампа, що він може не захищати тих членів НАТО, які мало витрачають на оборону. 

Додатковим бонусом для Києва стала зустріч президента України Володимира Зеленського із Трампом на полях саміту. Вона пройшла в умовах, коли переговорний процес щодо завершення російсько-української війни фактично зупинився, а президент США відмовляється тиснути на РФ. Крім того, існує ціла низка двосторонніх українсько-американських питань – від можливості купувати у США зброю (за кошти Європи) до угоди реалізації угоди про корисні копалини. 

Коментарі з обох сторін радше позитивні. "Говорили про те, як досягти припинення вогню та справжнього миру. Говорили про те, як захистити наших людей. Цінуємо увагу й готовність допомагати наближенню миру", – написав Зеленський після зустрічі. 

Від президента США також прозвучало мало конкретики. На запитання журналіста, чи обговорював він із Зеленським припинення війни в Україні, Трамп відповів: "Ні, я тільки хотів поцікавитися його справами. У нас були важкі часи, але він був дуже милим. Він не міг бути навіть більше милим, ніж він був. І дуже був радий його бачити. Це була чудова зустріч. І я думаю, що це чудовий час, щоб припинити війну", – заявив Трамп, і додав, що знову спробує поговорити Путіним. 

Як свідчить практика, результати таких розмов не обов'язково означають прогрес у переговорах. Буквально напередодні саміту Трамп "закінчив" війну між Ізраїлем та Іраном. Хоч на Близькому Сході все ще далеко не завершилося, ці події свідчать, що президент США за бажання може діяти жорстко, навіть всупереч даним своєї розвідки та інтересам союзників. В цих умовах Європі та Україні різними способами залишається спрямовувати енергію Трампа в правильне русло, хоч це не завжди виходить. Але саміт НАТО в цьому плані є швидше вдалим.

При написанні матеріалу використовувались заяви лідерів країн НАТО, генсека альянсу Марка Рютте, президента України Володимира Зеленського, текст підсумкової заяви саміту та коментарі Сергія Джерджа.