Ізоляціоністська політика США за президентства Дональда Трампа влаштовувала керівництво Китаю, яке розраховувало, що він стримано реагуватиме на експансіоністську політику Пекіна, зокрема щодо Тайваню. Але удари американських бомбардувальників по Ірану мають змінити цю концепцію.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Financial Times.

За даними видання, американські удари по ядерних об'єктах Ірану змусять радників голови Китаю Сі Цзіньпіна переглянути оцінки того, як Трамп може діяти у питаннях, які Пекін вважає життєво важливими для своїх національних інтересів.

"Вони думали, що Трамп буде більше готовий до укладання угод, можливо, більш прагматичним, а отже, більш стабільним. Насправді все виявляється зовсім не так", – зазначила експерт із близькосхідної політики Китаю з Університету Ексетера Андреа Гізеллі.

Трамп неодноразово заявляв, що під час його правління у світі не було розпочато жодної війни, і наполягав, що США не повинні брати участь у "чужих" воєнних конфліктах. Однак війна між Ізраїлем та Іраном, що тривала 12 днів від перших ударів до оголошення про припинення вогню, змусила його приєднатися до однієї зі сторін і наказати про завдання ракетних і бомбових ударів по об'єктах іншої.

При цьому для руйнування підземних приміщень, де реалізується ядерна програма Ірану, було вперше використано протибункерні бомби.

Проти участі США у цьому конфлікті голосно висловлювалися деякі прихильники Трампа та руху Make America Great Again (MAGA) з-поміж ізоляціоністів.

Пекін тепер повинен переосмислити ймовірність того, чи Трамп дотримуватиметься більш ізоляційного підходу, чи піде на військове втручання, якщо Китай застосує силу для встановлення контролю над Тайванем.

За даними джерел видання, наказ Трампа про авіаудари по Ірану йде врозріз з уявленнями Пекіна про те, що погрози президента "не можна сприймати всерйоз".

"Тепер думка про те, що він здригнеться в кризовій ситуації, спростована; це до певної міри посилило фактор стримування щодо Китаю", - підкреслив експерт.

Окрім того, рішення Трампа поставило під велике питання думку Пекіна про те, що президент наслідуватиме стриману зовнішню політику і не втручатиметься в кризи, пов'язані з Тайванем або територіальними претензіями Китаю.

На думку старшого наукового співробітника вашингтонського Центру Стімсона Юнь Суня, Пекіну також доведеться переглянути свою думку про те, чи можуть його провокаційні дії, включаючи прольоти бойових літаків і проходи військових кораблів біля кордонів Тайваню, спровокувати заходи у відповідь з боку Трампа, каже вона.

Нагадаємо, 13 червня Ізраїль розпочав операцію проти Ірану, завдавши ударів по об’єктах, пов’язаних з ядерною програмою Тегерана та його ракетним потенціалом.

22 червня до конфлікту приєднались Сполучені Штати, які атакували ядерні об’єкти Ірану у Фордо, Натанзі та Ісфахані. Після цього Тегеран завдав удару по авіабазі Аль-Удейд у Катарі – найбільшій американській військовій базі на Близькому Сході.

Вже через день, 24 червня, американський лідер Дональд Трамп заявив про набуття чинності режиму припинення вогню.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.