Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь розповів про погрози на свою адресу та загрозу інституції мовного омбудсмена. Він також прокоментував подальші плани після завершення каденції, яка добігає кінця 8 липня 2025 року, адже уряд не висунув його на другий термін. Про це він сказав в інтерв’ю «Главкому».

«Я можу сказати про те, що погрози розправою лунали на мою адресу. І що такі інституції як наша – у часи, коли триває геноцид українського народу – повинні бути під надійним захистом. Бо процеси, які тривають довкола обрання наступного уповноваженого, не сприяють зміцненню нашої інституції, а радше викликають задоволення країни-агресора. Сприяти цьому ми не маємо права», – зазначив Тарас Кремінь.

На питання, хто саме йому погрожував, мовний омбудсмен зазначив, що це було у публічному просторі: «Це було у публічному просторі, у соцмережах, у коментарях. Ми збирали факти лінгвоциду, зокрема, й на окупованих територіях, ми попереджали та штрафували, ініціювали перейменування населених пунктів… Звичайно, що за все це мені погрожували. Дивно було б, якби погроз не було… А щодо вбивства Ірини Фаріон, то, звичайно, що це – велике потрясіння. Але з моменту її вбивства не стало менше ані ризиків, ані загроз».

Коментуючи питання, що він робитиме після завершення каденції, Тарас Кремінь відповів: «У мене є безліч пропозицій, які стосуються як наукової, так і освітньої діяльності. Хоча це можуть бути і якісь інші напрямки. Але всі вони будуть пов’язані з моїм професійним досвідом. Мої успіхи на посаді уповноваженого з захисту державної мови будуть гідно поціновані моїм потенційним працедавцем».

«Главком» повідомляв, що 8 липня добігає кінця каденція урядового уповноваженого з захисту державної мови Тараса Кременя. Він посів свою посаду у 2020 році – через рік після її заснування. Перебування Кременя у кріслі мовного омбудсмена могло би бути продовжено, але у списку претендентів його немає. Цілий ряд відомих діячів культури та освіти закликали уряд залишити Кременя на посаді. Офіційної відповіді на їхню відозву поки немає.

За законом, пропонувати кандидатури мовного уповноваженого мають право три інституції: міністерство культури, міністерство юстиції та уповноважений Верховної Ради з прав людини.

Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець запропонував викладачку Олену Івановську, міністр культури Микола Точицький – історика Павла Полянського, а Мін’юст в особі своєї очільниці Ольги Стефанишиної хоче віддати це крісло актору Олександру Завальському.

Раніше «Главком» інформував, що українська письменниця Ліна Костенко та її донька Оксана Пахльовська, завідувачка кафедри україністики Римського університету Sapienza заявили про підтримку та долучили свої підписи до відкритого звернення понад 30 українських культурних та громадських діячів із закликом щодо повторного призначення Тараса Кременя на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. 

Також «Главком» повідомляв, що наприкінці квітня 2025 року активісти заявили про спроби уряду послабити інституцію мовного омбудсмена. Вони обурилися, що на посаду пропонували кандидатів без досвіду у сфері правозахисту чи захисту української мови.

До слова, «Главком» писав: Тарас Кремінь заявив, що уряд не захотів висунути його на посаду вдруге через його незалежність та ініціативність, а також через те, що вказував на недоліки у проведенні державної мовної політики.