Про це третій президент сказав у розмові з продюсером документальних фільмів, співавтором шкільних підручників з історії Акімом Галімовим."Одна із розмов, а у нас такі зустрічі часті були, одна із розмов - я йому так подаю А4 і кажу: "Владімір Владімірович, напишіть які 10-12 позицій в Україні у цьому році ви б хотіли поставити на порядок дня, обговорити і подивитися з точки зору перспектив їх реалізації. А в мене залишився такий же самий аркуш A4. І я сам напишу зі зворотнього боку, що яхочу", - пригадав Ющенко.Пункт №1 зі списку ПутінаПершим у переліку завдань Путіна на українському напрямку, які він, за словами Ющенка, передав йому під час їхньої бесіди, була підготовка до спільної участі у святкуванні 300-річчя Полтавської битви у 2009 році."Починаючи зі 300-річчя Полтавської битви. Бо це перший день квазіімперії російської. Це перший день календаря їхнього", - зазначив експрезидент України.У відповідь Ющенко запропонував керівникові РФ аналогічним чином вшанувати жертв Батуринської трагедії, коли Петро I наказав вирізати та спалити гетьманську столицю Батурин."Я кажу: Владімір Владімірович, ось для того щоб тема полтавська поставлена була в порядок дня, нам треба поставити тему батуринську. Перша думка, яку він після цього сказав: "А что такоє Батурін?", - продовжив третій президент України."Я йому пояснював - це "дєла давно мінуших днєй", мене не було, вас не було. Ви хочете святкувати "300-лєтіє", бо з цього формально перший раз Росія прозвучала. Мені ж з'являтися на полі Полтавської битви буде дуже  дивно", - поділився своїми спогадами Ющенко.Як наслідок, він категорично відмовився святкувати "їхню перемогу і нашу поразку".Як Ющенко намагався пояснити Путіну для чого українцям знати свою історію й шанувати власних Героїв"У нього постійно виникало запитання - чому я так багато уваги приділяю питанню національної політики", - додав президент України у 2005-2010 роках.Розтлумачити це Путіну тогочасний глава держави намагався, "відповідаючи на запитання, чому Україні так потрібні національні герої" й чому важливо "щоб пам'ять воскресла, щоб вони (герої - ред.) були на вулицях, на площах, у фільмах".Першою такою історичною постаттю, що, як пригадує Ющенко, стала предметом їхнього спільного обговорення з Путіним став гетьман Іван Мазепа."Для мене, кажу, національний герой - це та людина, яка присвятила себе боротьбі за незалежність, суверенітет України і за волю нації. Ось, будь ласка, підставляйте сюди будь-яке прізвище - якщо воно відповідає цим двом параметрам, поділяєте ви цю точку зору чи ні, чи ці люди в Україні живуть, чи деінде - мене це менше цікавить. Якщо ці люди прислужилися таким чином Україні, це мої національні герої", - навів подробиці їхньої бесіди Ющенко.Зокрема, він керівник України намагався пояснити Путіну, що є дві ознаки успішної країни - "вирішене національне питання, де вони кучні, цільні" і "демократія та свобода", себто наявність демократичних прав та свобод.Читайте також: В інтерв'ю Путіна з'явився термін "українська частина російського народу"Тобто успішна країна повинна мати національну самосвідомість та національних героїв, наполягав Ющенко у спілкуванні з Путіним."Це я у випадку про Бандеру йому пояснював", - уточнив експрезидент.При цьому Ющенка не обходило те, чи є певні постаті, пам'ять про які відроджувалася за його президентства, зручними або не зручними для РФ."Ні, я не про Росію думаю, я думаю про Україну. А ви, будь ласка, реагуйте на це, що це наше національне питання і ми його вирішуємо лише для того щоб дати відповідь на нашу цільність, на наш внутрішній національний діалог".Як реагував Путін"Ніколи не казав "Ні", що дивно. Навіть дивно аж до сьогоднішнього дня. Думаю, що у нього дуже багато аморальності, що дозволяє потім підключати безпринципність", - зазначив Ющенко.В інтерв'ю своєму симпатику, американському режисеру Оліверу Стоуну, текст якого 2019 року було оприлюднено на офіційному сайті Кремля, Путін називав "російськими" місто Київ та Київську область.24 лютого 2022 року Київ та Київщина стали одним з першочергових напрямків російського повномасштабного вторгнення. Російський десант висаджувався в аепортах Гостомеля та Василькова й безуспішного намагався забезпечити посадку великих вантажних літаків з військовою технікою, що мала йти колонами на штурм Києва.