Між президентом США та американськими спецслужбами винили тертя через оприлюднення секретних даних, що йдуть врозріз із політичними планами Дональда Трампа.

РБК-Україна розповідає, що відбулося, і як ця ситуація підсвітила глибші проблеми в американській владі.

Головне:

• Як розвідка США виставила Дональда Трампа дурнем?
• Що робить Трамп, аби взяти під контроль американські спецслужби?
• Що відбувається з розвідувальною спільнотою США та які проблеми для неї актуальні? 

Минулого тижня у США спалахнула суперечка між президентом Дональдом Трампом та розвідувальною спільнотою. 22 червня американські бомбардувальники B-2 допомогли Ізраїлю атакувати ядерну програму Ірану. Одразу після нальоту Трамп заявив, що удари були успішними та знищили ядерну програму країни.

Проте згодом CNN і The New York Times були "злиті" попередні висновки Розвідувального управління Міноборони США (український аналог – ГУР), які свідчать, що американські удари лише уповільнили прогрес Ірану в розробці ядерної зброї на кілька місяців, не ліквідувавши його ядерну програму. 

У відповідь Трамп гнівно написав у соцмережі, що  "фейкові новини" CNN і "провальна" New York Times "об'єдналися у спробі принизити одну з найуспішніших військових атак в історії".

Ще напередодні директор національної розвідки Тулсі Габбард заявляла, що Іран не є близьким до виготовлення ядерної зброї. Трамп на це сказав: "Мені все одно, що вона сказала. Я думаю, що вони (іранці - ред.) були дуже близькі до створення ядерної зброї".

Згодом прессекретарка Білого дому Керолайн Лівітт. заявила, що оприлюднені в медіа документи спрямовані на дискредитацію Трампа.

"Ця ймовірна "оцінка" абсолютно хибна і була класифікована як "цілком таємна", але її все одно передав CNN анонімний невдаха низького рангу в розвідувальній спільноті", – заявила Левітт.

Ця суперечка важлива в політичному контексті. "Знищення" ядерних об'єктів  дозволило Трампу оголосити про закінчення війни між Ізраїлем та Іраном. А якби вони вціліли, то Штатам та Ізраїлю довелось би продовжувати атаки по Ірану. Міністр оборони Піт Гегсет заявив про початок розслідування щодо витоку документів DIA. Проте, така ситуація є хорошою ілюстрацією відносин із розвідувальною спільнотою США, які вибудовує команда Трампа. 

Трамп висловлював недовіру до своїх спецслужб ще на першому президентському терміні, сприймаючи їх як частину "глибинної держави", що саботує його ініціативи. До того ж справа в подачі інформації від розвідок. На початку червня NBC News повідомило, що для Трампа планують запровадити щоденні брифінги в форматі теленовин. Одне із джерел телеканалу повідомило, що "проблема Трампа в тому, що він не читає, він весь час дивиться телевізор".

Після повернення у Білий дім Трамп відновив наступ на розвідувальну спільноту. "Ми очистимо наш апарат національної безпеки та розвідки від усіх корумпованих гравців, а їх чимало", – заявив Трамп у листопаді минулого року.

Для цього президент США  призначив на ключові пости людей відданих особисто йому, але не завжди компетентних. Так, директором національної розвідки стала Тулсі Габбард. Серед іншого, вона відома зустрічами з колишнім сирійським диктатором Башаром Асадом та поширенням російської пропаганди, хоча її посада передбачає координацію та узагальнення для Трампа даних від всіх американських спецслужб.

ФБР, яке займається внутрішньою безпекою – від іноземних шпигунів і терористів до хакерів і грабіжників банків, очолив ще один соратник Трампа Кеш Патель. Протягом багатьох років Патель був критиком бюро, відомий тим, що обіцяв закрити його штаб-квартиру в перший день роботи та перетворити її на музей "глибинної держави".

За даними The New York Times, він розпочав масштабну реорганізацію, та усунення співробітників ФБР, які асоціюються з попередньою владою або причетні до розслідувань щодо прихильників Трампа. 

За даними NPR, Патель розформував елітний підрозділ із розслідування корупції у Вашингтонському офісі, який брав участь у розслідуваннях, пов’язаних із Трампом. Анонімний екс-співробітник ФБР назвав це рішення "незбагненним", оскільки ФБР є єдиним федеральним агентством, що розслідує корупцію в державному секторі.

Вже згадане Розвідувальне управління Міноборони (DIA) скоротило програми різноманітності, рівності та інклюзії. Крім того, у березні 2025 року міністр оборони Піт Хегсет дав вказівку старшим керівникам Пентагону, включаючи тих, хто відповідає за DIA, подати пропозиції щодо скорочення та реорганізації своїх підрозділів. Ймовірно, після іранського скандалу зміни в управлінні пришвидшаться.

Зміни торкнулися і Центрального розвідувального управління – найбільш важливого серед інших спецслужб США в контексті України. Їх втілює в життя призначений Трампом новий директор Джон Реткліфф. Джерело Fox News, знайоме з його підходами, заявило, що новий директор прагне покінчити з "політизацією" ЦРУ, яка, на його думку, мала місце за попередніх директорів.

Реткліфф із першого дня директорства також закрив офіси з питань різноманітності, рівності та інклюзії, а персонал цих підрозділів був відправлений у адміністративну відпустку. Він також розпочав звільнення співробітників, які перебувають на випробувальному терміні. 

За даними Intelligence Online, Реткліфф змістив пріоритети ЦРУ з аналітичної роботи на розвиток агентурної розвідки (HUMINT) та таємних операцій, що сприймається як відхід від підходів адміністрацій Обами та Байдена. Разом з тим, джерело, яке зустрічалося з Реткліффом, повідомило The Washington Post, що він стурбований станом можливостей ЦРУ у цій сфері та планує її посилення. 

Все це загалом впливає на можливості розвідспільноти надавати керівництву США необхідну інформацію, навіть коли Трамп її сприймає. І що важливо, внутрішні конфлікти негативно впливають на атмосферу всередині американських спецслужб, особливо, коли потрібно вдосконалювати їх роботу. 

Востаннє американські розвідувальні служби реформували в 2004 році – після провалів, що призвели до терактів 11 вересня 2001 року щодо Башт-близнюків у Нью-Йорку. З того часу ця сфера кардинально змінилася через поступ технологій і зміну ситуації в світі. Тож на часі нові реформи. 

Проблема сьогодні полягає в тому, що розвідувальне співтовариство не функціонує оптимально, зазначає спеціалізоване американське видання The Cipher Brief. Агенти не можуть безкарно діяти через кордони, аналітики мають мало інструментів на базі штучного інтелекту, моральний дух низький, дані залишаються ізольованими, а лідери США часто вдаються до ЗМІ, а не до розвідок, щоб отримати потрібну їм інформацію – одночасно з усіма іншими. 

Крім того, вісімнадцять агентств, включаючи ЦРУ, АНБ та ФБР, часто виконують функції, що дублюють одне одного. А Офіс директора національної розвідки, яку очолює Тулсі Габбард, не має повноважень, бюджетного контролю та бачення. До того ж, відносини Габбард із Трампом відчутно напружилися на тлі скандалу щодо іранської ядерної програми. Проте є сумніви, що в команді Трампа знайдуться люди, які здатні зрозуміти ці проблеми, вже не кажучи про їх вирішення.

При написанні матеріалу використовувались заяви американських політиків, публікації CNN, The New York Times, Fox News, NPR, The Cipher Brief, Intelligence Online.