Відчуття невгамовного голоду, навіть після ситного прийому їжі, знайоме багатьом. Чому так відбувається?

На це питання відповідає РБК-Україна з посиланням на допис у Facebook відомого тренера Юрія Попка.

Довгий час вважалося, що апетит регулюється переважно розтягненням шлунка - коли він наповнюється, мозок отримує сигнал про ситість. Навіть експерименти, коли людині надували кульку в шлунку, викликали відчуття насичення.

Однак, сучасні наукові дослідження довели, що механізм регулювання апетиту набагато складніший і керується цілим оркестром гормонів, які впливають на наше бажання їсти. Розуміння цих процесів може стати ключем до успішного контролю ваги та здоров'я.

Коли ваш шлунок порожній, він починає активно виділяти гормон, що спричиняє голод, - грелін. Цей гормон з потоком крові переноситься до мозку, а саме у гіпоталамус, і саме тоді ви відчуваєте непереборне бажання щось з'їсти.

Особливо помітно дія греліну проявляється під час дієт. Коли ви обмежуєте себе в їжі та худнете, рівень греліну закономірно підвищується. Саме тому дотримуватися дієти так складно, особливо якщо дефіцит калорій занадто великий або ви обираєте продукти, які не дають тривалого насичення.

В таких умовах ваш організм активно "кричить" про голод, і це часто призводить до зривів та завершення чергової спроби схуднути.

За протилежну функцію - відчуття ситості  відповідає гормон лептин, який виробляється жировими клітинами. Виділяючись, лептин ніби повідомляє мозку: "Досить їсти, запасів жиру вже достатньо!"

Проте, тут є одна проблема. Коли ви знаходитесь у дефіциті калорій і втрачаєте жирову тканину, вироблення лептину знижується, що змушує вас почуватись частіше голодними. Але ще гірше те, що люди, які тривалий час мають надлишкову жирову масу тіла, з часом можуть стати нечутливими до лептину.

У крові таких людей гормону лептину багато, він активно подає сигнал "перестань їсти, жир вже вухами лізе", але організм просто не чує цей сигнал. Ця нечутливість є одним із факторів, що сприяє виникненню діабету 2-го типу.

Лептинорезистентність часто розвивається, коли у вашому раціоні багато рафінованих продуктів та продуктів, бідних на клітковину, білок і здорові жири, а також тих, що викликають постійні стрибки цукру, наприклад, макарони з білого борошна, білий шліфований рис, цукор та цукровмісні продукти.

Щоб запобігти цьому, важливо споживати цільні продукти як основу свого раціону і, найважливіше, систематично не переїдати. Якщо ви не переїдаєте і не набираєте зайву вагу, то ризик розвитку такої нечутливості значно нижчий, ніж для тих, хто вже має зайві кілограми.

На щастя, існує ще один гормон, який відіграє позитивну роль у контролі апетиту, - це пептид YY. Після їжі рівень цього пептиду зростає, і він не лише пригнічує апетит, але й сповільнює спорожнення шлунка. Це дає органам травлення більше часу для засвоєння поживних речовин з їжі.

Хороша новина полягає в тому, що у людей з надмірною вагою не виявлено стійкості до пептиду YY, як у випадку з лептином. На жаль, наразі створити ефективні ліки проти ожиріння на основі цього гормону без побічних ефектів не вдається.

Проте, ми можемо підвищити рівень цього пептиду YY природним шляхом, споживаючи достатньо білкової їжі. Яйця, риба, м'ясо та інші білкові продукти дають відчуття ситості значно довше.

Тренер радить всім - їсти повільно, так ви отримаєте  ситість надовше.

Вас може зацікавити

• Ось від якого гарніру ви 100% погладшаєте
• Експерт з довголіття назвав ідеальний час для вечері, щоб покращити здоров'я та сон
• Що їсти українцям, щоб заспокоїти нерви, покращити настрій та підтримати організм