В історичному районі Києва, на Подолі, безліч закинутих напівзруйнованих будіель. Тривалий час було будівельне лоббі, через яке будинки занепадали, потім їх викуповували, а ділянки забудовували. По частині будівель невідомо, хто їхні власники. Про це в інтерв'ю «Рбк-Україна» повідомив краєзнавець і керівник Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» Роман Маленков, інформує «Главком». 

За словами краєзнавця, одна з проблем в тому, що на території Подолу дуже багато об'єктів, де власники невідомі, комунікації з ними немає.

«Частини власників ми навіть не знаємо, частина виїхала за кордон. Ми взяли на роботу фахівця-історика, який буде робити базу по проблемних об'єктах. Будуть піднімати документацію, а далі – налагоджувати комунікацію з тими власниками. А може, їм цей будинок не треба і вони погодяться його продати нижче ринкової ціни», – пояснює Маленков.

Краєзнавець зазначає, що зараз більшість власників закинутих будівель приходить до того, що їм вигідніше продати комусь не дуже дорого, ніж реставрувати. Тому що реставрація – це набагато дорожче.

«А ще дорожче буде його знести, почати щось будувати, а будівництво зупинять судовим рішенням. Надовго, або й назавжди. Такого теж багато, коли зносили і почали будувати», - додає краєзнавець.

За словами Маленкова, по недобудах планується створити окрему базу, бо зараз невідома навіть їх точна кількість. «Приблизно можна сказати, що не менше чверті Подолу – занедбані, недобудовані, напівзруйновані будівлі. Є й таке, що по документах там будівля, а насправді – порожня ділянка», – додає він.

Краєзнавець зазначає, що довго було будівельне лоббі – все довести до поганого стану, знести і забудувати новим.

«Це величезні гроші. Цим займалися тихо, щоб ніхто не знав. Забудовники часто з мисленням як у 90-х. Вони дуже прямолінійні. Для них працює тільки одна схема – руйнувати і будувати нове велике. Хто заморочується реставрацією? В країні через це майже немає архітекторів-реставраторів, бо такого ніхто не замовляє. Але зараз оці недобуди зупинені через порушення», – пояснює Маленков.

Керівник Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» каже, що на Подолі багато ділянок, які просто закинуті, де нічого немає і ростуть бур'яни.

«Там за принципами тактичного урбанізму, коли запускають невеликі точкові зміни, можна зробити багато скверів. Данський урбаніст запускає проєкт з реновації Контрактової площі у Києві. Там 7 млн 200 тис. грн вкладень, і це залучаються гроші датські. Цю практику можна поширити на багато об'єктів, і це не буде дорого», – додав краєзнавець.

«Стародавній Київ» – це територія від Дніпра, охоплює Поділ по Верхній Вал, нагірну частину Києва – місто Володимира – до Великої Житомирської по обидва боки, фактично до Софії Київської. Це 175 гектарів заповідної київської землі, де розташовані понад 400 пам'яток архітектури, історії, мистецтва, культури. Це один з найбільших історико-культурних заповідників в Україні.

«Назву мало хто чув, бо це «заповідник-привид»: існував він з 1987 року, але суто формально на папері. У нас на балансі 84 будівлі, але немає ні одного знаку, інформаційного стенду чи таблиці на будинку про те, що це об’єкт заповідника. Я на посаді три місяці, і зараз збираю команду потрібних людей: гостро стоїть питання моніторингу, потрібно збирати базу об'єктів заповідника. Нічого ж цього немає взагалі. Це треба змінювати», – пояснив Маленков.

За  словами краєзнавця, на території заповідника за законом зовсім інші умови забудови. Не можна без дозволу навіть чіпляти вивіски – крамниць, книгарень, кав'ярень. Але зараз я бачу бажання київської влади змінити ситуацію і зробити заповідник справжнім заповідником.

Нагадаємо, Подільська окружна прокуратура Києва подала позов до суду з вимогою зобов’язати власника будівлі на Сагайдачного, 16/5 привести пам’ятку архітектури до належного стану. Прокуратура  вимагає зобов’язати власника «магазину Миколи Демидова» виконати охоронний договір. Ідеться про об’єкт на вулиці Петра Сагайдачного, 16/5, що має статус пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення.

Раніше Міністерство культури та стратегічних комунікацій внесло фундаменти палацу гетьмана Кирила Розумовського в Києві до Державного реєстру нерухомих пам’яток культури України. Історична знахідка була виявлена під час будівельних робіт у березні 2024 року на вулиці Івана Мазепи, 3-В у Києві. Фундаменти палацу гетьмана Кирила Розумовського отримали статус пам’ятки одразу в трьох категоріях – історія, археологія та архітектура. Це забезпечує комплексний державний захист, включно зі збереженням автентичних стін історичної споруди, а також заборону будь-якого будівництва на цьому місці.

Департамент охорони культурної спадщини КМДА видав припис щодо зупинки робіт в будівлі історичного трамвайно-тролейбусного управління, що на Лук’янівці. Будівля 1910 року на вул. Дегтярівській, 7Б має статус памʼятки архітектури місцевого значення. Будинок отримав охоронний статус у 1986 році. Утім, після закриття Лукʼянівського трамвайного депо у 2005 році тривалий час споруда пустувала.