Про це він повідомив у facebook.Остап Українець погодився на пропозицію стати військовим представником в офісі мовного вповноваженого."Ще з університету, завдяки деяким викладачам, я вважаю мовну безпеку невід'ємною частиною ширшої системи безпеки. В умовах війни це питання стає все більш гостро. Свої погляди на мовні політики я не раз озвучував і ще озвучу, зокрема працюватиму над стратегією комплексного просування державної мови в усіх сферах", - написав Українець.Він зазначив, що зацікавлений зберегти систему правозахисту, вибудувану Тарасом Кременем."Я менше за все хотів би конфліктів у середовищі тих, із ким ми разом відстоювали українську в значно гірших умовах. За посиланням ви знайдете лист-звернення щодо поточної ситуації з українською мовою. Це начерк до ширшої стратегії, яку ми опублікуємо, щойно вона буде напрацьована", - додав він і прикріпив лист.У листі-зверненні філологів, активістів і волонтерів наголошується на необхідності сильної мовної політики та системного, дієвого, інклюзивного проєвропейського планування."Ситуація з державною мовою в нашій країні досягла плато і без нових підходів вона почне деградувати. Покоління, народжені безпосередньо перед війною та під час неї не охоплені жодною державною програмою переходу та часто не бачать перспектив володіння українською", - заявили підписанти.Лист підписали голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров, засновник "Культурного Десанту" Миколай Сєрга, блогер, популяризатор української мови Андрій Шимановський, доктор мистецтва Карина Сухорукова, актори Дмитро Вівчарюк та Ірина Мельник."Ми вважаємо, що необхідно розширити підхід до мовної політики. Недостатньо лише захищати права української, тим паче що правозахист не відповідає на питання про перспективи розвитку, особливо серед суспільно і політично активного населення. Проте, вирішивши цю частину проблеми, потребуємо перевизначити актуальні потреби політики дерусифікації, популяризувати і адвокатувати українську серед скептично чи негативно налаштованих до дерусифікації громадян, а також забезпечити виконання тих частин мовного законодавства, що націлені на загальне практичне опанування мови. Дерусифікація публічної сфери є логічним наступним кроком після ефективної дерусифікації офіційних інституцій", - додали вони.25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Креміня, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.26 червня зʼявилось відкрите звернення до Кабінету Міністрів України на підтримку діяльності чинного уповноваженого з захисту державної мови Тараса Кременя підтримали відомі українські громадські діячі, митці, учені та правозахисники.Сам Кремінь вважає, що однією з причин не подання його кандидатури на переобрання омбудсменом є його незалежна діяльність від влади та посадовців.Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець пояснив, чому не подав кандидатуру чинного мовного омбудсмена Тараса Кременя на цю посаду вдруге.