Окремі правки до проєкту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», які пропонують депутати, можуть мати вкрай негативні наслідки для видобувної галузі та відкривають шляхи до корупційних зловживань. Про це заявили у Європейській бізнес Асоціації (EBA). 

«Позасудове припинення дії спеціальних дозволів на користування надрами у разі наявності податкової заборгованості у розмірі близько 3000 грн – це ініціатива, яка, на думку експертів Комітету надрокористування Асоціації, суперечить принципу правової визначеності, створює значні корупційні ризики й порушує міжнародні зобов’язання України щодо стабільності умов для інвесторів. Зокрема, йдеться про порушення Угоди між урядами України та США щодо створення інвестиційного фонду відбудови», – наголосили в EBA.

Також бізнес розкритикував ініціативу підвищення ставок земельного податку для гірничодобувних підприємств із 3% до 8% – для земельних ділянок із нормативною грошовою оцінкою та з 5% до 12% – для ділянок без такої оцінки. На переконання бізнесу, це може призвести до зростання собівартості продукції, зменшення обсягів видобування й експортного виторгу, а також зниження інвестиційної привабливості сектору.

«Видобувна галузь – це основа сировинної безпеки держави. Вона є потужним резервом економічного зростання, формуючи до 60% експортного потенціалу. У таких умовах важливо не допустити додаткового тиску на сектор, а навпаки – створювати можливості для його розвитку. Цього можливо досягти шляхом податкових стимулів, прозорого регулювання та дотримання принципів правової стабільності. EBA закликає Парламент утриматися від ухвалення змін, що можуть поставити під загрозу довіру інвесторів, й натомість зосередитися на реформах для сталого розвитку галузі», – підкреслили в Асоціації.

Раніше проти нових правок виступили у Національній асоціації добувної промисловості України: там закликали ВР відхилити поправки №№70, 71, 34 та 96, щоб не допустити посилення кризових явищ у гірничодобувній промисловості України, не створювати додаткові ризики для експорту, валютних та податкових надходжень та зайнятості населення.