Після 24 лютого 2022 року український парламент переосмислює не лише безпекові, а й соціальні пріоритети - інституційну інклюзію, роль громадянського суспільства і ґендерну рівність. Попри політичні розбіжності, вона залишається спільною цінністю серед усіх депутатів, але кожен тлумачить її по-своєму.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга народу" Олени Шуляк під час заходу, організованого Вестмінстерською Фундацією за Демократію "Вплив російського вторгнення на пріоритети українських народних депутатів: ґендерний аналіз результатів дослідження WFD".

Нардепка переконана: в Україні поступово починають по-новому оцінювати важливість інституційної інклюзії, важливість ґендерної рівності, соціальної згуртованості. На всі ці речі, зазначила вона, війна змусила подивитися інакше.

За словами Олени Шуляк, результати дослідження засвідчують: попри політичні розбіжності, ґендерна рівність залишається спільною цінністю серед усіх депутатів. Але кожен тлумачить її по-своєму.

"Для когось це - визнання ролі жінок у Збройних силах або необхідність доступу жінок до лідерських позицій і прийняття рішень. Для інших - забезпечення балансу участі жінок у політиці. Водночас є занепокоєння щодо майбутнього дотримання ґендерних квот", - зауважила Олена Шуляк.

За її словами, після завершення війни фокус суспільства буде на безпекових та економічних питаннях, і виборчі квоти можуть опинитися на периферії політичного порядку денного. Саме тому, вважає парламентарка, вкрай важливо закріпити ці гарантії на рівні закону.

Шуляк переконана, що попри зростання ролі жінок у політичному, економічному та військовому житті країни, патріархальні стереотипи залишаються стійкими. Ба більше, є ризик, що після перемоги ці стереотипи не тільки залишаться, а й посиляться, якщо не докладати зусиль і не формувати державну політику, яка цьому протистоятиме. 

Крім цього, Шуляк акцентувала увагу і на темі психічного здоров’я, яка також знайшла відображення в дослідженні, оскільки психологічний тягар цієї війни відчули всі без винятку українці. 

"Тому надзвичайно важливо забезпечити ґендерно чутливу психосоціальну підтримку - для ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, молоді, жінок, які воюють", - пояснила вона.

Водночас парламентарка наголосила на важливості посилення ролі громадянського суспільства у формуванні порядку денного в умовах війни,  особливо жіночої його частини.

"Там, де парламент не встигає, на допомогу приходить громадянське суспільство. Справедливо буде інституційно закріпити його участь у процесі відновлення країни", - резюмувала Шуляк.

Гендерні квоти існують у понад 55 країнах світу, а їхні розміри варіюються від 30 до 50%. Їх можуть запроваджувати законодавчо або ж партії добровільно беруть на себе такі зобов’язання. Вперше в історії жінки потрапили в парламент у Фінляндії - в 1907 році.

Як раніше розповідала Шуляк, під час наступних парламентських виборів, незважаючи на те, коли вони будуть, мають врахуватися помилки щодо залучення жінок у виборні процеси як кандидаток.

Зокрема, держава має збільшити гендерні квоти і унеможливити використання жінок як технічних кандидаток.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.