ЄС запровадив 18-й пакет санкцій проти Росії. Він знижує цінову «стелю» на російську нафту з $60 до $47,6 за барель, включає заходи проти російського «тіньового» флоту – розширення на третину списку танкерів, які підпали під європейську заборону, заборону ЄС на запуск «Північних потоків» та санкції проти Російського фонду прямих інвестицій.

Попри масовану критику механізму «цінової» стелі, його підтримка на рівні ЄС ще раз підтверджує відсутність альтернативних варіантів з переліку можливих. На жаль, реалізація тиску на нафтові доходи РФ – як ключове джерело фінансування війни – відбувається повільно.

Замість виконання всього «ланцюжка» за рік, є лише другий крок (перший впровадження «стелі» ціни на російську нафту, другий – подальше зниження «стелі») після трьох з половиною років війни. Є сподівання, що Європа перейде до третього кроку – повної «герметизації» від російської нафти. Для цього й потрібна вагома протидія російському «тіньовому» флоту.

Питання цінової «стелі» та «тіньового» флоту – тісно пов’язані. Основна причина, чому «стеля» не змінювалася 2,5 роки (введена у грудні 2022 року) в тому, що країни Заходу боялися – якщо цінова «стеля» буде сильно знижена, то виникне ризик перебоїв з постачанням російської нафти на світовий ринок й, як наслідок, зростання цін на нафту.

РФ у 2022 році, не дотримуючись цінової «стелі», перейшла на «тіньовий» флот танкерів, які ігнорують усі санкційні приписи та перевозять російську нафту за ціною, вищою за «стелю», сплачуючи підвищені ставки фрахту як премію за ризик. Як наслідок, нафтові компанії з РФ постачали на світовий ринок сировину вище цінової «стелі», а нафтові доходи бюджету РФ зростали.

Зараз ситуація принципово відрізняється від того, що було в попередні два з половиною роки. За останні півтора року ЄС, Великобританія та США внесли понад 400 суден «тіньового» флоту до списків санкцій. Всього під санкціями 426 судів, але, найголовніше, потрібно пильнувати не лише за кількістю танкерів, а й за тоннажем. Зараз це вже більше половини того «тіньового» флоту, який було помічено у перевезеннях російської нафти.

Велика частина цих суден виключено зі світової торгівлі та не здійснює регулярних перевезень нафти. Проте на місце «сірих» танкерів останнім часом прийшли, і це не вперше, грецькі перевізники, які із задоволенням перевозили російську нафту, бо декілька місяців вона продавалася за ціною близько $55 за барель, що нижче цінової «стелі», яка діяла до введення 18-го пакета санкцій. Отже, грецькі танкери, перевозячи російську нафту, не порушували західні санкції.

Через запроваджене ЄС зниження цінової «стелі» грецькі перевізники утримаються від перевезення російської нафти, оскільки бояться вторинних санкцій США та ЄС. А чи зможе їх замінити достатня кількість суден «тіньового» флоту, з огляду на те, що понад 50% цих суден уже під санкціями, – це відкрите питання. В Росії вперше може виникнути проблема з достатньою кількістю суден для перевезення нафти. За останні півтора-два роки ЄС та США провели великий обсяг робіт з виключення великої кількості суден «тіньового» флоту зі світової нафтової торгівлі.

Ці два чинники – зниження цінової «стелі» й розширення списку суден «тіньового» флоту, які потрапили під вторинні санкції США та ЄС – мають привести до того, що РФ отримає проблеми з обсягами експорту нафти й додатковим зниженням доходів бюджету, які й так скорочуються на тлі зниження світових цін нафти.

Наступні кроки, необхідні для подальшого обмеження можливості РФ фінансувати війну нафтовими доходами:

• заборона на прохід європейськими протоками (Данія, Балтика, Гібралтар, інші) без страховки від надійного страхувальника, який непомічений в допомозі РФ обходити санкції;
• жорсткий графік подальшого зниження «стелі» ціни;
• запровадження «білих» списків покупців російської нафти, яких в обмін на право придбання нафти з РФ слід зобов’язати частину прибутку від своїх операцій перераховувати Україні.