Головне:

• НМТ - найкращий варіант оцінювання в умовах війни
• У виїзді старшокласників за кордон немає нічого страшного, але треба мати стратегію, як повернути їх додому
• Без фінансової незалежності університетів реформи вищої освіти не буде
• Навчання без використання ШІ неможливе
• Що зробив Лісовий на посаді міністра

Цьогорічні випускники шкіл особливі. Рівно половину свого шкільного життя – п’ять з половиною років з одинадцяти – вони не вчились в класичному розумінні цього слова.

Коронавірус, потім повномасштабне вторгнення, постійна дистанційка, укриття замість кабінетів, переїзди в інші області чи навіть країни, поєднання навчання в українських школах і європейських – усе це відклало відбиток на рівень знань сьогоднішніх випускників.

В інтерв’ю РБК-Україна президент Києво-Могилянської академії, колишній міністр освіти Сергій Квіт розповів, з якими викликами стикається система освіти України.

А також оцінив діяльність Оксена Лісового на посаді міністра освіти, поміркував про те, як завадити відтоку молоді з України, і поділився тим, як штучний інтелект впливає на процес навчання.

Повне інтерв’ю з Сергієм Квітом дивіться на YouTube-каналі РБК-Україна, нижче у тексті – головне з нашої розмови.

Постійні соціальні та військові виклики не могли не вплинути на рівень знань у вчорашніх школярів, каже Сергій Квіт. За останні 10 років рівень загальної підготовки абітурієнтів суттєво знизився. Тож першокурсників часто доводиться спочатку підтягувати по шкільній програмі, а вже потім вчити чомусь новому.

"Можемо сказати, що є (освітні - ред.) втрати. Наприклад, я би відзначив як викладач, що люди приходять зі шкіл менше грамотними – це буквально як люди пишуть, ставлять коми. Або не розуміють, чим відрізняється приватний лист за жанром від SMS-ки. І тому ми приділяємо час адаптації до наших вимог в академії, і часто ми підтягуємо студентів", – каже Квіт.

У абітурієнтів своєю чергою найбільше питань викликає Національний мультипредметний тест (НМТ). Цього року у соцмережах через НМТ розгорілись справжні баталії. Випускники та їхні батьки нарікають, що в різні дні трапляються тести різної складності, що багато питань складені так, щоб спеціально заплутати. І головне – що без репетиторів скласти тести просто неможливо, бо шкільна програма не готує до іспитів. Однак Сергій Квіт захищає НТМ.

"Я не можу сказати, що вони погані. Вони мають проблеми, наприклад, вага помилки там дуже висока. Тобто від помилки дуже сильно падає оцінка. Але це не драматична проблема, тому що вона однакова для всіх, тобто ви в рівних умовах. Під час повномасштабної війни, я думаю, цей механізм працює і не треба на нього нарікати", – вважає президент "Могилянки".

Так само Квіт підтримує обов’язковий тест з математики для всіх – і для майбутніх митців, і для представників чисто гуманітарних професій.

"Києво-Могилянська академія мала власну тестову систему, на основі якої була запроваджена система ЗНО – зовнішнього незалежного оцінювання. Ми мали в нашому тесті 7 предметів. Для всіх була математика, українська мова, англійська мова, правознавство, історія Києво-Могилянської академії. І на вибір: гуманітарний блок ви вибирали або історію, або літературу, і на природничі спеціальності була хімія, фізика або біологія", – розповідає Квіт.

За його словами, і при вступі, скажімо, на фізику, і при вступі на філософію абітурієнти здавали майже одні й ті самі предмети. Зокрема і математику, що не викликало нарікань. Це означає, що якщо ви вступаєте на філософію або на фізику, то здаєте майже ті самі предмети. І математика була для всіх, і не було ніяких нарікань.

"Математика – це про структурованість мислення, математика потрібна всім. Я абсолютно в цьому переконаний", – наголошує президент Києво-Могилянської академії.

До повномасштабного вторгнення 80% випускників вступали у ВИШі – і це не правильно, упевнений Квіт. Країні не потрібна така кількість людей з вищою освітою, адже в такому випадку втрачається її цінність. І університети стають соціальним проєктом, який фінансує держава, а не місцем, де дають якісні знання. Щоб змінити цю ситуацію і потрібне НМТ.

"Такі нарікання носять більше політичний характер, для того, щоб заперечити цей тест, для того, щоб зарахування до університету повернулося до ручного режиму. Я проти цього. Я підтримую тест НМТ", – каже Квіт.

Ще одна проблема системи сучасної української освіти - виїзд старшокласників за кордон. Причому не тільки хлопців, а й дівчат.

Офіційної статистики з цього приводу немає. Однак освітній омбудсмен Надія Лещик днями розповіла, що за словами директорів шкіл та вчителів, протягом року кількість одинадцятикласників, які здобувають освіту очно, знижується. Адже перед закінченням школи учні виїжджають за кордон – через питання безпеки та через чутки про можливість зниження мобілізаційного віку.

Сергій Квіт підтверджує цю тенденцію, хоча додає, що попри це у Києво-Могилянській академії кількість абітурієнтів навпаки щороку зростає.

“Ми не повинні переживати через те, на що ми не можемо вплинути. Кожна війна виштовхує мільйони людей за кордон. Тут питання в тому, щоб ми створили причину, чому вони мають повернутися. Ми повинні дати зрозуміти людям, які поїхали, що тут буде справжня самореалізація, що країна змінюється, що весь час проводяться реформи, ми трансформуємося, ми йдемо від кращого до ще кращого", – каже Квіт.

За його словами, якщо у молодих людей буде це відчуття, вони будуть повертатися. Головне – щоб попри всі обставини у молоді була причина повертатись в Україну.

Тим студентам, які хочуть саме вчитися за кордоном, а не просто виїхати з країни, Квіт радить все ж таки обирати в іноземних вузах магістерські програми, а бакалаврат закінчувати в Україні.

“Це не добре, що школярі вступають одразу у західні університети. Я би рекомендував обирати краще магістерську програму (за кордоном - ред.), не бакалаврську. Тому що якщо це бакалаврська програма, то людина відривається від соціальних реалій, і вона мислить іншими категоріями. І дуже часто наслідком може бути втрата такої людини”, – каже президент "Могилянки".

При цьому Квіт визнає: нині українські університети не можуть конкурувати із європейськими чи американськими. І справа навіть не в якості освіти, хоча і навчальні програми у нас часто теж кульгають.

“Стосовно якості освіти, я би так різко не казав. У нас слабка система, але в нас парадоксально бувають дуже сильні випускники. І тут різні причини, про це можна говорити. І якість бакалаврських програм у нас дуже непогана в хороших університетах”, – пояснює Квіт.

Набагато більша проблема пролягає в тому, що в Україні з 2014 року так повністю і не вдалося реформувати систему вищої освіти. В першу чергу університети не змогли добитися фінансової автономії. А без неї вони не несуть відповідальність за те, що відбувається у їхніх стінах.

“Класичний університет в західному світі – це місце, де відбуваються наукові дослідження. Це концепція так званого гумбольдтського університету. І навколо наукових досліджень організовується освітній процес, щоб люди втягувались в ці дослідження. Загальний обсяг наукової роботи в наших університетах неспівмірно менший", – говорить Квіт.

Тож навіть українські мега-університети на кшталт КНУ ім. Тараса Шевченка, Київської чи Львівської політехніки, або ж Харківського національного університету імені Каразіна також не можуть належно конкурувати із західними в цьому аспекті, тому що їхній відсоток діяльності в науці, у створенні якісно нових знань неспівмірно менший, ніж в західних університетах, пояснює президент "Могилянки".

Однак зробити вищі навчальні заклади центрами інновацій і наукових досліджень без фінансової автономії неможливо. Ще одна велика проблема української вищої освіти – завелика кількість університетів, куди вступають тільки заради "корочки", і які взагалі не несуть ніякої відповідальності за якість знань, які вони дають своїм студентам.

І щоб вітчизняні університети дійсно могли конкурувати із європейськими, доступ до яких в українських випускників значно спростився, державі доведеться вирішувати ці проблеми.

На освіту в сучасному світі великий вплив мають і технології, зокрема штучний інтелект. І навчитися ним користуватися – теж одна із задач університетів. З іншого боку завжди знаходяться студенти, які вважають, що ШІ може за них написати курсову або дипломну. Але за таке з Могилянки можна взагалі вилетіти ні з чим, каже Квіт.

“Вам іноді треба витратити дуже багато часу, щоб знайти якісь джерела. Він (ШІ, - ред.) вам може підказати багато джерел моментально. І вам буде легше шукати там, де ви хочете спеціально щось знайти. Але якщо ви хочете, щоб за вас він писав роботу, це хибний шлях, ми проти цього", – каже Квіт.

За його словами, в "Могилянці" щороку комусь не видають диплом, саме через плагіат чи інші порушення академічної доброчесності. Тож штучним інтелектом як інструментом теж треба вміти користуватися, наголошує президент "Могилянки".

А от переживати через те, що штучний інтелект "вкраде" обрану професію, не варто. Університетські роки, каже Квіт, треба витрачати на себе і на свій саморозвиток. А на якій спеціальності ви при цьому будете вчитися – то не головне.

"Якщо ви думаєте про вищу освіту, думайте про те, ким ви є, ким ви хочете стати. Навички – це ПТУ. Вища освіта – це не про навички, вища освіта – це про особистість. Тому якщо мова йде про вищу освіту, то треба, по-перше, обрати правильний університет, де будуть серйозно ставитись до студентів і сприймати їх, як молодших колег, і де будуть давати хорошу базову освіту. Як називається програма, це другорядне", – каже Квіт.

Він згадує вислів колишнього ректора Гарварда – про те, що "ми зараз готуємо людей не до першої професії, а до восьмої професії". Це означає, що треба "навчити вчитися".

"Ви будете вчитися все життя в сучасному світі, тому що все дуже швидко змінюється, тому що штучний інтелект, тому що нові технології. Тому не треба думати про назву професії, треба думати, ким ви хочете бути як особистість. І далі ви знайдете свій шлях”, – говорить президент "Могилянки".

Минулого тижня в Україні відбувалося перезавантаження уряду. Попри деякі прогнози, міністр освіти і науки Оксен Лісовий зміг зберегти своє крісло.

"Я оцінюю діяльність Оксена Лісового більш позитивно. По-перше, важливо, що нас ніхто не смикає зараз, ми дуже за це вдячні. Тобто, коли до нас менше втручаються, то нам більше і не треба, чесно кажучи. Лісовий у вищій освіті була нова людина. З якоїсь точки зору це було дуже позитивно, тому що немає старих якихось прорахунків, зв'язків і так далі. Тобто прийшла нова людина", – коментує Квіт.

За словами президента Києво-Могилянської академії, за Лісового у вищій освіті відбувалися зміни, зокрема спроби знайти нові моделі фінансування. "За відсутності фінансової автономії, наприклад, оця ідея про державні гранти, вона дуже плідна. Для нас як для університету вона виявилася корисною. Тому я би на загал давав позитивні оцінки", – резюмує Квіт.