Мораторій на РСМД – що він означає

До 2019 року існував Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (ДРСМД) між США та СРСР (згодом Росією). Цей договір забороняв виробництво, випробування і розгортання балістичних і крилатих ракет наземного базування з дальністю від 500 до 5500 км.

У 2019 році США вийшли з договору, звинувативши Росію в його порушенні (зокрема, щодо ракети 9М729 "Іскандер"). Росія у відповідь теж припинила свою участь.

Втім після краху ДРСМД Росія заявила про односторонній мораторій на розміщення ракет середньої та малої дальності, пообіцявши не розгортати їх, якщо цього не робитимуть США та НАТО. Ця заява була по суті політичним жестом.

І от 4 серпня 2025 року в МЗС Росії заявили, що РФ, мовляв, більше не вважає себе пов’язаною зазначеним мораторієм, оскільки "російські ініціативи не зустріли взаємності".

"США та їхні союзники не тільки відкрито окреслили плани щодо розміщення американських наземних РСМД (ракет середньої та малої дальності) у різних регіонах, а й уже значно просунулися у практичній реалізації своїх намірів", - скаржаться росіяни.

5 серпня погрози продовжилися. Путінський прессекретар Дмитро Пєсков заявив, що Росія тепер нічим не обмежена в питанні розміщення ракет середньої і малої дальності.А колишній президент РФ Дмитро Медведєв назвав це "новою реальністю", натякаючи на зміну військово-стратегічного балансу. Це є спробою змусити НАТО і США реагувати на російські "ініціативи", що не знайшли "взаємності".

Експерти вважають, що заява Росії про скасування мораторію – це, по суті, легітимізація ситуації, яка вже існує, та черговий засіб пропаганди. Вона є частиною стратегії залякування Заходу та виправдання власних мілітаристських амбіцій.

Знову Орєшнік

Мораторій на розгортання ракет середньої та малої дальності, нещодавно скасований Росією, був ухвалений ще за часів СРСР, аналізує ситуацію генерал армії, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж в ефірі 24 Каналу. Ця угода передбачала не лише скорочення, а й повне припинення виробництва таких ракет.

За словами Маломужа, Росія підписала вісім угод щодо цих ракет, але, як виявилося, таємно продовжувала їх виробництво. Він зазначив, що деякі з них, зокрема Іскандери, Х-555, Х-55 та Х-101, були старими, радянського виробництва, і їх приховали на складах. Хоча офіційно Москва заявляла про їх знищення та неможливість використання, ці ракети з'явилися під час повномасштабного вторгнення в Україну.

Експерт додав, що Росія, ймовірно, передбачала можливість використання цих боєприпасів у разі війни ще під час підписання угод. До початку повномасштабного вторгнення вона приховувала їхнє зберігання, але тепер, офіційно вийшовши з мораторію, може використовувати їх легально.

Керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко теж назвав вихід РФ з мораторію на розміщення ракет середньої та малої дальності формальністю. Він нагадав, що такі ракети вже були напоготові з 2019 року. Це сталось після того, як президент США Дональд Трамп вийшов з ДРСМД через російське порушення.

"Іскандери" вже тоді опинились у Криму. Тепер це подають як "відповідь" на "західну ескалацію" і допомогу Україні, але сенс суто пропагандистський",- пише Коваленко.

На його думку, таке рішення окупантів нічого не змінить у балансі сил, "хіба що Москва зможе далі лякати "Орєшніком" у Білорусі.

Втім загроза для України і світу є. Микола Маломуж пояснив, що скасування мораторію дозволяє Росії не лише не приховувати наявність ракет, а й відкрито нарощувати їх виробництво. За його словами, це створює загрозу як для України, так і для країн ЄС. Він зазначив, що ракети середньої дальності (до 2000 км) та малої дальності (до 1000 км) становлять стратегічну небезпеку. Це, на думку генерала, є ще одним етапом у мілітаризації та агресивній риториці Росії.

Але є ще один момент, на який варто звернути увагу. А саме – провалений ядерний шантаж росіян.

"Ляпас" Трампа і нова Холодна війна

Нагадаємо, що росіяни показово скасували мораторій на РСМД не просто так. Це відбулося після того, як президент США Дональд Трамп під час спілкування з журналістами заявив, що країна повністю готова до ядерної війни з Росією, якщо виникне така потреба.

Він також розповів про розміщення двох атомних підводних човнів "у відповідних районах" на випадок можливої спроби ядерного удару країни-агресора Росії по Сполучених Штатах. Згодом американський лідер зазначив, що субмарини перебувають там, де мають бути, однак не уточнив, де саме.

Не секрет, що ядерний шантаж – це багаторічна "фішка" самої Росії. Однак, як влучно зауважив військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов, Москва просто розгубилась, коли Трамп буквально заявив: "Готові згоріти в ядерному попелі? Ми дамо вам таку можливість". Ця заява стала шоком для Кремля, каже Снєгирьов в розмові з виданням Фокус.

Саме на цьому тлі й з'явилася заява МЗС РФ про вихід з мораторію на розміщення ракет середньої та меншої дальності наземного базування. Її варто сприймати як політичну реакцію на дії США, пояснює Снєгирьов.

Також кидається в очі, що Володимир Путін не коментував повернення ядерного арсеналу до Великої Британії чи розміщення американських підводних човнів, нагадує Снєгирьов. Замість цього МЗС РФ зробило заяву про вихід із мораторію на ракети середньої та малої дальності, хоча про це ще в червні говорив сам Путін.

Отже, сенс теперішньої заяви Росії, на думку аналітика, полягає лише в спробі "зберегти хорошу міну при поганій грі". Вона стала реакцією на стратегічні дії США, що завдали Москві відчутних ляпасів на військовому та економічному фронтах.

Як зазначає політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки Олег Постернак в ефірі FREEДОМ, риторика Дональда Трампа щодо Путіна за останній місяць дійсно стала набагато жорсткішою. Це ставить російського президента в невигідне становище, оскільки він виглядає слабким лідером, що не має можливості адекватно відповісти на погрози чи критику.

Трамп веде інформаційну війну, публічно заявляючи про великі втрати Росії, каже експерт. А Путін, своєю чергою, змушений уникати прямої відповіді, демонструючи замість цього фанатичну впертість.

Але що буде далі? За словами експерта, жорсткі заяви Трампа можуть підштовхнути Путіна до радикальніших кроків, як-от офіційне оголошення війни, спроба залучити Білорусь до конфлікту, нова хвиля мобілізації або ж масштабні військові навчання біля кордонів НАТО.

Своєю чергою Снєгирьов проводить паралелі із Холодною війною. На його думку, США застосовують ту ж стратегію, яку свого часу використовували проти СРСР, тобто економічне виснаження через втягування у гонку озброєнь. І РФ, нагадує експерт, все збільшує і збільшує військові витрати.

"Росія вже втягнута у нову холодну війну, але її економічні можливості для цього обмежені. […] А Сполучені Штати тільки починають. Вони провокуватимуть Росію на подальше збільшення оборонних витрат. Це - стратегія на виснаження. Класична модель холодної війни: економічний тиск, гонка озброєнь, стратегічне планування. Росія ж діє імпульсивно, без чіткої стратегії",- каже Снєгирьов.

Нинішня заява Росії щодо припинення мораторію на РСМД, на думку експерта, є не демонстрацією сили, а швидше реакцією на зовнішні події. Це свідчить про прорахунок з боку Москви, яку спровокували на необдумані дії. Така поведінка чітко показує, що стратегічна ініціатива в цій великій грі зараз належить не Росії.

Валерія Шипуля