Насправді не так складно уявити, як Путін і Трамп зустрічаються, тиснуть один одному руки й оголошують про досягнення домовленості щодо припинення вогню. Проблеми можуть виникнути вже на етапі реалізації.Припинення вогню має дві великі стадії — політичну і технічну. Спочатку політики домовляються про рішення. Але фактичне припинення вогню досягається лише після узгодження та реалізації технічних деталей і процедур.Перше таке питання — по якій лінії зупиняється вогонь? Наприклад, у чию зону відповідальності потрапляє Часів Яр, про захоплення якого Росія заявила кілька днів тому, але з чим не погодився український Генштаб? Уже це питання може якщо не зірвати перемир’я, то щонайменше серйозно його ускладнити.Після узгодження лінії розмежування наступним кроком має стати створення демілітаризованої зони — тобто території у кілька кілометрів по обидва боки від лінії. В її межах можна, умовно кажучи, будувати укріплення, але не допускається накопичення військ для наступу. Хто і як це контролюватиме — ще одна складна домовленість.Третє питання — розгляд спорів та інцидентів. Має бути нейтральна сторона, яка розглядатиме звинувачення в порушеннях режиму припинення вогню й ухвалюватиме рішення, які визнають обидві сторони. Таку комісію потрібно створити й наділити повноваженнями, з якими погодяться всі.Читайте також: Чи може американський президент змусити Росію зупинитисяІншими словами, навіть після досягнення політичного рішення, узгодження технічних деталей може тривати місяцями, а то й роками. Досвід Корейської війни свідчить: поки тривають ці процеси, бойові дії не припиняються, і люди продовжують гинути.І це ми ще не говоримо про гарантії безпеки: хто стане на захист України, якщо Росія порушить домовленості?Тому не варто переоцінювати процеси, які нам зараз здаються зрушенням. Путін може хоч сьогодні оголосити про припинення вогню — це дозволить йому зняти напругу з боку США. Але це не буде мир. І є ризик, що Дональд Трамп вважатиме свою місію виконаною — і перемикнеться на іншу тему.Війну легко почати, але надзвичайно важко завершити. Росія не має сценарію виходу, тож її базова стратегія — війна без кінця. І якщо щось і зміниться, то навряд чи найближчим часом.Іншими словами — не припиняємо підтримувати військових, поповнювати лави Збройних сил і донатити на всі волонтерські збори. Розслаблятися точно не час.ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.